Сучасним людям руйнування приносить задоволення,а будувати нове ніхто не в силі.
Які уроки нам дає історія?
Що нам потрібно відроджувати?
У чому краса і багатство української мови?
Дороги, які ми вибираємо
Молоді.........................
I. Край дороги стоїть тополя. (Чумак біля неї сумно зупиняється, чабан із сопілкою печальну мелодію заграє.)
II. Історія тополі. (Дівчина покохала козака, а той загинув.)
III. Застереження автора молодим дівчатам. (Минають роки, марніє краса, залишаються спогади про зустрічі з чорнобривими козаками.)
IV. Дівчина чекає на козака. (Вона нудить світом, нічого не розрадить її.)
V. Мати хоче одружити дочку зі старим та багатим. (Дівчина попереджає, що краще помре, ніж одружиться з ним.)
VI. Дівчина іде до ворожки. (Вона хоче знати, що сталося з коханим, бо розлука така тяжка, що чорнобрива хоче втопитися.)
VII. Ворожка дає зілля. (Його треба тричі випити.)
<span> VIII. Дівчина випиває його, стає несповна розуму та перетворюється на тополю.</span>