Ответ:
1 сложное предложение.а где 2?
Объяснение:
Останніми роками своєрідною візитівкою, окрасою та символом Києва став каштан. Українські поети й композитори складають пісні про київські каштани, пов’язуючи їх квітування з весною та коханням, а художники малюють розквітлі дерева на тлі Хрещатика чи інших вулиць нашої столиці. Зображені за зако-
нами геральдики листки каштана та його суцвіття прикрашають зібрання, символізуючи реалізовані та потенційні можливості української столиці в поезії, музиці й малярстві.
Здається, каштани уквітчували Київ завжди, відколи постало місто-красень на схилах Дніпра. Батьківщиною славнозвісного символу Києва є Балканський півострів. Ботаніки називають це дерево каштаном кінським. В Україні його почали вирощувати в першій половині вісімнадцятого століття в поміщицьких парках Одещини й Миколаївщини.
У Києві перші насадження каштанів з’явилися в середині вісімнадцятого століття, коли за наказом міського голови на Бібіковському бульварі (нині бульвар Тараса Шевченка) викорчували тополі й посадили ряди екзотичних каштанів, саджанці яких було завезено з південних регіонів України. Це зробили, готуючись прийняти російського імператора під час його візиту до Києва. Плоди саме цих дерев і стали насінням, з якого вирощували саджанці для подальшого оздоблення київських вулиць.
Усне мовлення має бути красивим, не потрібно вживати під час мовлення вживати різних жаргонів. під час писемного мовлення потрібно писати каліграфічно, не потрібно писати з великою кількістю помилок у тексті, писати, щоб усі зрозуміли.
Замість сніданку – стрічка новин у Facebook, замість розмов за обіднім столом – фото в Instagram. І до речі, обід туди ж. Як то кажуть: не сфоткав – не з’їв. За останні десять років наше життя круто змінилося. І сьогодні, напевно, вже у кожного є своя сторінка в соціальних мережах. І не одна: тих нині багато. Навіть жарти на кшталт «зайшов на п’ять хвилин, а вийшов о четвертій ранку» стали бородатими.
Кажуть, залежність від соціальних мереж не слабкіше, ніж у курця від сигарет. У Штатах навіть придумали спеціальний термін – Facebook addiction disorder, що перекладається приблизно так: «розлад Facebook-залежності». Втім, у кого як: замість Facebook може бути будь-яка інша соціальна мережа.
Завдяки Інтернету та соцмережам ми практично миттєво отримуємо інформацію. І її багато. Дуже багато. І здорово, що ми живемо у такий дивний час, коли можемо постійно бути на зв’язку та дізнаватися про життя друзів і близьких з їх постів у соціальних мережах. Але усе має зворотний бік. Це теж обговоримо.
Сьогодні розбираємося у тому, як ми перетворюємо своє життя на велику рекламну кампанію в соцмережах, та чому немає сенсу мріяти про бездоганне тіло (а чи дійсно воно таке?), як у, наприклад, «тієї з Беверлі-Хілз», або про машину на кшталт тачки однокласника, якою він любить похвалитися на своїй сторінці. Подивимося, як соціальні мережі впливають на суспільство й кожного з нас окремо, що вони можуть дати, а що – забрати. Ну і як ними користуватися, щоб витягти для себе максимум користі: усе ж таки без них у XXI столітті, погодьтеся, зовсім ніяк.
