Марите,летите, вантажиш, колишимо, переборите, іржимо, кричите, женемо, клеїте, мелем, регочите, притулимо, майструєш, городимо, перепрошуємо, розносимо, радієш, полетимо.
Відчинити, розплющити, не беруть, тобі
Поєднання людини і природи буде гармонійним при умові взаємозв'язку та підтримки. Природа може існувати без людини, але людині важко без природи. Коли природа допомагає людині навіть у буденних справах, життя її полегшується. Коли люди не шкодять природі, а опікуються нею, вона віддає їм усе найкраще. Гармонія природи та людини перетворюється у духовню цінність. Адже тільки віддалившись від шуму міста та занурившись у красу природи, можна відчути у собі дух, який потребує наповнення. Природа наповнює душу спокоєм, радістю та силою, якої немає у місті. Коли людина відкривається назустріч природі, вона отримує безцінний духовний досвід. І стає кращою.
Моя кімната невелика, але дуже затишна. Коли прийшов час іти до школи, її впорядковували всією сім'єю. Праворуч від дверей стоїть письмовий стіл. На ньому стоїть письмове приладдя та глобус. Над столом знаходиться невелика книжкова полиця, на якій стоять усі мої підручники та зошити. Ліворуч — моє ліжко. Воно застелене яскравим покривалом, на ньому зручно сидять мої улюблені м'які іграшки.
Тож коли настає день прибирання, я знаю, що мені робити. Насамперед слід витерти від пилу підвіконня, полити квіти. Стерти пил із усіх полиць і зі стільця також, потім поскладати речі на свої місця, взяти пилосос і почистити килим. Коли це робиш систематично, — немає ніяких проблем, немає невдоволення чи небажання прибирати. Моя кімната мені дуже подобається ще тим, що на стелі наклеєні такі дивні шпалери: коли світло вимикається, вони сяють зірками на нічному небі. І мені здається, що я лечу в космосі, махаю всім на прощання рукою і... непомітно засинаю.
Багряне листя на дереві шелестіло мовби сонячны промынчики. Березові бруньки переливались на яскравому сонці ніби бурульки. У літньому небі з’явилась красива веселка, якрізнокольорове листя. Гармонійна скрипка грала наче пташка . З дерев опадало жовте листя неначе зорепад.