Зимові краєвиди надзвичайно чарівні! Вони дуже гарні ніби срібні. Земля вкрита зимою білою ковдрою. А гілочки присипані зранку сріблястим покриттям. Взимку краєвид дуже гарний. На нього як глянеш зразу зачаровуєшся в цю красу. Зима це найгарніший краєвид.
Найбільше шкода, звичайно, Говорющу рибу. Адже саме вона постраждала найбільше. І справа навіть не в вії гибелі – це був наслідок, а в тому, що риба так і пішла з життя не признаною ніким.
Чи винен рибалка? Я думаю, що ні. Він вперше в своєму житті зустрів чудо і просто не зміг пояснити своїй жінці, що дива дійсно існують. Жінка рибалки за своїми клопотами і турботами теж не почула голосу риби. І як її було почути – кожного дня їй доводилось готувати їжу і слідкувати за господарством. Які можуть бути чудеса.
Хто ж по-справжньому винен в цій казці, так це самі риби, які не прийняли говорющу рибу такою, як вона була. Вони вирішили так: не схожий на нас, отже не можеш бути поруч. І їх зовсім не турбувало, що вміння говорити – це дар Божий. Можливо, це вміння могло б принести яку-небудь користь. Ні, риби вирішили просто вигнати свою товаришку з моря.
Я вважаю, що не вміння приймати іншого таким, яким він є, це велика несправедливість, як по відношенню до нього, так і до себе.
Моє перше слово це частинка мого бездоганного мовлення,тобто крок до успіху.Здавалося б звичайне слово мама або тато,кажучи ці слова ти розумієш наскільки твоє мовлення гарне.Сказати перші слова тобі допомагають мама й тато,граючись у ігри та повторюючи слова як папуги.Але все таки якщо вивчиш одне слово тобі відкриються всі інші.Саме так виглядає перше слово.
Михайлівський Злотоверхий це назва газети чи тексту?