ЧЕСТЬ, і, жін.
1. Сукупність вищих моральних принципів, якими людина керується у своїй громадській і особистій поведінці.
Добра, не заплямована репутація, авторитет людини, її чесне ім'я. [Перун:] Пане начальнику! Чуєте, вона образила вашу честь! Зараз кажіть взяти її під арешт! (Іван Франко, IX, 1952, 392);
Невинність, цнотливість (про жінок). Все чекає великого Юрія. Як молода дотримує честі до вінця, так все доокола, вся природа чекала приїзду кінного лицаря (Гнат Хоткевич, II, 1966, 23); Олена на ті посиденьки не ходила, щоб, не дай боже, не прописав хто Оксенові в письмі, що вона тут без нього розгулює та гайнує свою жіночу честь (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 23).
ЧЕ́СНІСТЬ, ності, жін.
1. Властивість за значенням чесний .Чесна поведінка, чесне, самовіддане ставлення до когось, чогось. Воронцов дружив з командиром полку, любив його за рішучість та чесність в бою (Олесь Гончар, III, 1959, 349); — Я бачив ваші коні, — сухо, зовсім сухо відповів ремонтер, — але завтра я ще уважно перегляну їх і скажу середню ціну. Словом, ви будете мною задоволені. Я звик по-чесному. Чесність — це мій девіз (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 97).
Илуратаококрг огмгмооммоомлпаш
Ответ:
З освіченою людиною приємно розмовляти
Добре, я перестаю скиглити і нарешті дороблю цю задачу.
