Останнім часом я помітила, що мої однокласники мало звертають увагу на добрі чи погані вчинки наших однолітків. Та стався один випадок, який змусив і мене, і моїх ровесників замислитися над тим, що сталося.
Я відвідую заняття школи карате. Стало відомо, що Ігор П. із нашої групи дуже сильно вдарив дівчинку — однокласницю. Ми знали, що за Ігорем давно закріпилася слава першого бешкетника в школі. Але щоб ось так... Тренер довго розмовляв із батьками Ігоря й дівчинки, а потім було прийняте рішення.
На одне з тренувань прийшли батьки обох сторін. Ми вишикувалися в дві шеренги. Ігор роздягнувся до пояса й пройшов через наш стрій, а ми, доторкаючись до нього своїми поясами, висловлювали своє обурення. Ігор плакав. Йому не було боляче, він плакав від сорому за свій вчинок. Далі він підійшов і вибачився перед усіма: перед дівчинкою, її батьками, своїми батьками, перед тренером, і перед кожним із нас. Я думаю, що це буде йому уроком на все життя. Ігор після цього дуже змінився, навіть сам став зупиняти бешкетників, які негідно поводили себе в школі.
[ок] закінченння
[випад] основа
[пад] корінь
[ви] префікс
Щастя для людства в цілому і для кожної людини окремо шукали філософи і письменники протягом багатьох століть. І кожен уявляв щастя відповідно до своїх здібностей, нахилів, світобачення.
<span>Ідеальний соціальний устрій, який змальовували в своїх творах Т.Кампанелла і Т.Мор, теж до деякої міри </span>був змальований згідно з уявленням про щастя людей.
Але щастя одних людей у такому випадку може обернутися нещастям інших.
Ще десятиріччя тому відповідь на питання, що значить бути щасливою людиною, було однозначним. Щастя людини — у її служінні суспільству, народові, у боротьбі за краще майбутнє.
Зараз настали інші часи, і вже ніхто не нав’язує думок, не заставляє мислити всіх однаково.
І виявилось, що кожен із нас уявляє щастя по-своєму.
Дехто знаходить щастя у накопиченні грошей і речей, у матеріальному достатку. Що ж, таких людей неважко зрозуміти: адже в нашому нетривкому світі матеріальні цінності забезпечують існування людини.
Дехто знаходить щастя у вірі, добре, що зараз віра повернулася до нас. Людська душа знаходить у вірі у Бога той надійний прихисток, якого не має серед оточуючого світу.
Дехто вважає себе щасливим, тому що кохає когось. Це теж щастя, тому що в коханні розкривається людина, вона стає багатшою духовно, чистішою, добрішою, кращою.
Щастя кожної людини залежить від неї самої. Отже відомий афоризм Козьми Пруткова: «Хочеш бути щасливим, будь ним» — до деякої міри виправданий. Будь-яка людина гідна щастя. Але воно не приходить само по собі, до нього треба йти.
Кожна людина шукає собі щастя. І мені здається, що, як би важко не було, треба радіти сонячному дню, відчуттю здоров’я або спокою, тиші і миру в рідній оселі, усім цим милим дрібничкам, з яких, власне, і складається життя.
<span>Щастя — це не матеріальне благо, його повинно вистачити на всіх. То ж не лінуймося бути щасливими!</span>
Мы сегодня ездили на базар покупать коженый ремень
