Промініє[п р о м і н і й и]8б.,9зв.,4гол.,5приг.,3скл.
Зимові розваги бувають різними: можна ліпити сніговиків, грати в сніжки, кататися на санках, лижах чи ковзанах тощо. Найбільше я люблю з друзями грати в сніжки та кататися на санках. Щодня, на канікулах, ми гуртом виходимо на вулицю і відразу починаємо бавитися: хтось перший ліпить сніжку та кидає її в когось із друзів: ось тут і розпочинається справжня "битва" - "битва" сніжками. Потім, ми починаємо кататися на санках: ми відшукуємо найкращу гірку для катання неподалік нашого двору і розпочинаємо кататися на санках. Іноді,хтось може принести з дому лижі, і ми, всі зачаровані цим " зимовим взуттям", по черзі намагаємося вправно проїхати хоч декілька кроків. Також, я ходжу на каток разом з мамою і татом, і там ми розпочинаємо наш сімейний "марафон": хто швидше проїде на ковзанах. Звичайно, завжди виграє тато, адже він насильніший та найспритнійший з усіх нас. Взагалі, зима - чудова пора року, тому що в собі вона приховує найбільше цікавих, корисних та приємних розваг. Ось чому вона мені найбільше подобається.
Родина дуже важлива у житті кожної людини. Це найближчі, найрідніші люди, яких ми дуже любимо, які дарять нам тепло та допомагають у складних ситуаціях. Це й рідна домівка, затишна та безпечна. Родина – це твій маленький світ, в якому все зрозуміле, дороге.
Родина – основа нашого суспільства. Колись наші батьки закохалися та вирішили одружитися. Потім у їхній родині з'явилися діти. А через кілька років ми самі станемо дорослими та захочемо створити свою сім’ю.
Справжня родина – це більше, ніж просто бути родичами. Це особливе ставлення одне до одного. Це любов, взаємоповага, допомога. Це коли кожна людина унікальна та незамінна, як і те, що вона привносить у сім’ю. Це бабусині казки та смачні піроги, це мамина турбота, батькова допомога. Родина – це коли навіть твоя домашня тваринка - її повноцінний член.
Нажаль, родини бувають різними, як і стосунки в них. Наприклад, хтось постійно свариться одне з одним, а трапляється, навіть можуть побитися. А інколи зовсім навпаки – всі в родині ніби зовсім байдужі одне до одного, не цікавляться ні справами, ні інтересами, ні проблемами, не знають, хто чим живе. Є багато анекдотів про це. Наприклад, про те, як батько забирає з дитсадку чужу дитину. Мені здається, в усіх таких історіях є доля сумної правди.
Кожен мріє про щасливу родину. Але це залежить від нас, від того, наскільки ми готові вкладати свої зусилля у неї. Бо це особисті стосунки між людьми різних поколінь, поглядів та переконань, які змушені постійно вирішувати побутові питання разом. Звичайно, бувають і конфлікти, і суперечки. Але я вважаю, найголовніше – це поважати одне одного. Головна помилка людей у родинних стосунках, на мій погляд, це те, що вони починають сприймати одне одного як належне. Вони перестають боятися образити, зробити боляче. От з чужими ми завжди ввічливі, а вдома можна нагримати на будь-кого, бо це ж твоє!
Рідні люди – це подарунок долі, який ми маємо цінувати. А родина – наш надійний притулок у великому, не завжди дружньому світі. І кожен з нас обов’язково має вносити свій вклад у щастя своєї родини.