Тверда: богатир, Оскар, пластир, лялькар, Ігор, пустир, ліхтар, командир, еліксир, тюбик, удар, вівчар, пивовар, поле, клей, снігур, псалтир, льонар, лялька секретар.
М'яка: бджоляр, ідея, вугляр, формуляр,сміттяр, усвідомлення, ювіляр, скляр, рілля, хмеляр, тесляр анатомія різьбяр ущемлення весляр тюлень гусляр мадяр скриня.
Мішана: ноша снігоприбирач книш училище Уж межа
Взагалі, як розібрати ці слова - як частини мови, за будовою, звуко-буквений аналіз?
У вірші П. Тичини «Одчиняйте двері...» змальована алегорична картина настання нового часу, очікуваних змін у суспільстві («нареченої»). Але нічого так просто не відбувається: старе й хиже не хоче відступати, не поступається місцем. Замість «хоралів» — «горобина ніч» і «всі шляхи в крові» з «незриданними сльозами» і «тьмами».
<span>
Вірш П. Тинини «Пам'яті тридцяти» уславлює подвиг студентів та учнів, які прийняли бій під Крутами й полягли за незалежність своєї батьківщини. Це — цвіт української нації, щирі патріоти, які ділом довели свою відданість рідному краєві: Трагедія довгий час замовчувалася, й тільки вірш поета нагадав про цей подвиг, збудив совість і свідомість українців. </span>
Сюжетна основа твору — проста. Поховання на Аскольдовій могилі українців-воїнів. Проте твір більше емоційний, ніж розповідний. Читач дізнається про те, що тридцять воїнів поховалиВ одній могилі, що вони були молоді й славні, що навкруги буяла чарівна природа… А їх немає не буде вже ніколи. Вони навіки залишили те, що найбільше любили — свою Україну.
Ліричний герой — збірний образ. це тридцять мучеників. це — український цвіт! Їхня загибель — початок кривавої дороги. Скільки ще того цвіту загине? Що було далі, ми вже знаємо. Далі був геноцид… Така перспектива думки. Від 1918 року до кінця ХХ століття.У поезії «Пам’яті тридцяти» багато символів. Сонце, вітер, Дніпро — символи життя, можливого щастя, радощів, Кривава дорога — нещасливе майбутнє. Символічний і образ Каїна. Те, що загинули дуже юні, а навкруги буяє життя, ще більше загострює усвідомлення такого тяжкого лиха, такої втрати, неприродності смерті. Разом із юнаками загинули і їхні ненароджені діти, онуки, правнуки, яким так і не судилося побачити свою Україну.Рима — проста (співзвучні окремі звуки): Їх — молодих, цвіт — світ, рука — ріка, покарай — край, святих — їх. Рима увиразнює твір, його емоційність, посилює ритм, об’єднує рядки, надає мелодійності, оживляє вірш. Підсилює експресивність твору своєрідність художньої форми: твір не поділений на строфи, хоч римування другого й четвертого рядків дало б право на це. Крім того, така побудова твору допомагає автору досягти динаміки, цілісності поезії. Ритм вірша нагадує дихання вкрай схвильованої людини.<span>У кількох рядках поету вдалося зобразити історичний факт, у якому відбилась епоха. Вірш «Пам’яті тридцяти» є прекрасним витвором мистецтва. Поезія вивищує наші душі. І в цьому її духовно-естетична цінність.</span>
Когда я первый раз пришёл в школу, в первый класс, меня встретила моя первая учительница – Екатерина Георгиевна Романова. Это первая учительница, которая ввела нас, первоклашек, во взрослую жизнь. Екатерина Георгиевна добрая и справедливая. На уроках она всё понятно объяснит, если что-то не получается, она всегда поможет и подскажет, успокоит. Благодаря нашей учительнице мы научились рассуждать, отстаивать своё мнение, писать сочинения, решать трудные задачки примеры.<span>Каждый наш урок, будь то математика или история, русский язык или окружающий мир, труд или рисование по – своему интересен и увлекателен, там мы узнаем много нового. Екатерина Георгиевна не только добрая, но и весёлая, она часто смеётся вместе с нами над нашими каламбурами. А ещё часто с нашей учительницей мы ходили в библиотеки, ездили в разные увлекательные поездки. В моей дальнейшей жизни будет много разных учителей, но моя первая учительница навсегда останется в моей памяти. Мне бы хотелось, чтобы каждый учитель был чуть – чуть похож на мою первую учительницу. </span>