<span><span>
Складнопідрядне речення</span><span> — складне речення, в якому одне просте речення за змістом граматично залежить від іншого і з'єднується з ним за допомогою підрядного сполучника або сполучного слова.</span></span><span>Підрядні сполучники у складнопідрядних реченнях приєднують підрядну частину до головної. За значенням вони поділяються:
- часові: коли, доки, поки, тільки, ледве, як тільки (добре, коли тебе хвалять);
- умовні: якщо, якби (аби), коли, тільки (якби ж я то міг так добре співати!);
- мети: щоб, для того щоб, з тим щоб (Марго вийшла, щоб попрощатися із садом);
- допустові: незважаючи на те що, хоч, дарма що, хай (дарма що був останнім);
- наслідкові: так що, так що й (малював так, що йому навіть заздрили);
- порівняльні: як, ніби, наче, неначе, нібито, начебто (наче пташка, злетів на підвіконня);
- причинові: тому що, бо, через те що (повірив, бо);
- способу дії і ступеня: щоб, що, мов, як, чим... тим, наче, неначе, ніби.
</span>
Родина
Рідна, щаслива
Оберігає, захищає, піклується
Сім'я
Найдорожче, що є в тебе.
Друг
Вірний, надійний
Допомагає, веселить, поважає
Товариш
Друг пізнається в біді.
У всі часи, починаючи з кам’яного віку, усюди йшла боротьба: за краще місце, за більший шматок м’яса, за найкрасивішу жінку. Завжди і у всьому люди борються, змагаються між собою. Але я проти цієї боротьби. Я не кажу, звичайно, що не можна зовсім не боротися, наприклад, за себе. Навпаки, кожна людина прагне вибити собі місце під сонцем. Але часто таку боротьбу супроводжує користь, брехня, заздрість, насильство, вбивство. І я проти цього.Війна – це жахливо. Смерть, голод, розруха, плач дітей, жінок, виття матерів. Але завжди війна йде під гаслом «на благо». Всі правителі, або лідери якихось організацій кричать про свободу, про достаток. «Ось завоюємо цю територію, розгромимо ось цю країну, і тоді ми станемо вільні, станемо багаті» – закликають вони народ. Але чи заклик це до свободи?Що по суті свобода? Безмежна свобод – абсолютна убогість. Ти не маєш нічого, не володієш нічим. Ти вільний від суспільства, від світу і ти стаєш абсолютно самотнім. Але так ніколи не буде. І всі великі лідери знають це. Вони обіцяють людям неможливе, але так, що люди вірять і йдуть за ними. Наполеон, Гітлер, Сталін – всі вони були великі оратори, але скільки на їхніх руках незмивної крові. Всі ці люди крокували через народ, йшли по головах, потопали в крові, вони чули, як ридали жінки, плакали маленькі діти, але все одно змушували своїх солдатів вбивати.Для чого ж тоді війна? Мені згадується ляльковий театр, на чолі якого ляльковод, а жертви – маріонетки. Ляльковод може змусити свою ляльку робити все що завгодно: любити, говорити або ж красти, вбивати. За визначенням зі словника російського мовознавця Ожегова маріонетка в переносному сенсі – це людина, що діє з чужої волі, повністю їй підкоряється, яка є слухняним знаряддям у чужих руках. І якщо настає той момент, коли ляльководам потрібні жертви, люди йдуть за ними. Ми списуємо це на відвагу, на героїзм, але чи так це?Ми співаємо про те, якою страшною була Велика Вітчизняна війна. Кожен рік 9 травня ми відзначаємо велику перемогу. Ми співаємо про те, що зараз живемо в мирний час. Але хіба це так? Я вважаю – ні. Війна йде і зараз. Вона навколо. Це війна людини з суспільством, державою. Ми страшимося цифр загиблих на війні, але в післявоєнні роки і по наш час число вбитих набагато, набагато більше! Ось такий мирний час.Крім того, до цих пір продовжується «гонка озброєнь». Так, зараз про це не говорять у відкриту. Але кожна країна, весь світ проводить ядерні випробування, розробляє найновішу зброю. Для чого, якщо ми живемо у мирний час? Я проти цього і віддаю свій голос проти війни!<span>
</span>
Мяч[м запятая на верху,яч запятая запятая на верху]-1слог
м-[мзапятая на верху]-согл,звон,непарн,мягк,парн.
я-[я]-гл ударн.
ч-[чзапятая на верху]-согл,глух,непарн,мяг,парн,
3бук,3звук