В лісі є луже багато грибів
в лісі є гриб мухомор
Чайка — безпалубний плоскодонний човен запорізьких козаків XVI—XVII ст. у
вигляді величезної видовбаної колоди, по бортах обшитої дошками.
Довжина –
близько 18м, ширина й висота бортів – до 4м. Ззовні бортів для
збільшення остійності і плавучості кріпився очеретяний пояс. Човен мав
поперечні переборки і лави, щоглу з вітрилом, 10-15 пар весел, носовий і
кормовий рулі, уміщав до 70 чоловік. Озброєння – 4-6 фальконетів
(гармати калібром 30 мм.). На борту був запас зброї та провіанту
достатній для тривалих морських походів. Тут зберігали провіант,
боєприпаси й зброю. До кожного кінця човна прилаштовували окреме стерно,
завдяки чому чайка в будь-який момент могла змінити курс на 180
градусів.
Мама - найрідніша і найдорожча у цілому світі людина, і все в дитині - від матері. Це вона вчила нас вимовляти перші слова, посміхатися до людей, говорити з ними ввічливо, з любов’ю. Вона нас вчила бути дорослими. І пізнаючи закони життя, саме від матері ми перейняли най-мудрішу науку - любити людей. Бо лише з любові народжується прекрасне. Мати вчила нас поважати друзів, бути вірними їм і у радощах, і у горі. Вірність - це почуття, яке теж виховала у нас ненька: вірність матері, вірність друзям, вірність батьківщині…
Ми, українці, вкладаємо триєдиний сенс у поняття «Мати». Це - Мати-Богородиця, яку українці обрали своєю заступницею. До неї звертаються в молитві, в поезії, в піснях. Народна мораль ставить якнайвищі вимоги до жінки-матері. Ця прадавня етична засада втілена в Заповідях Господніх: «Шануй батька свого і матір свою, щоб довгими дні твої були на землі». Звідси - образ Матері-Берегині, яка завжди поруч із нами, як писав безсмертний Тарас Шевченко:
У нашім раї на землі Нічого кращого немає, Як тая мати молодая З своїм дитяточком малим…
Це наша земна Матір, яка дає нам життя, мудро формує наші почуття, наші устремління, творить людину. І цей триєдиний сенс виростає до узагальнюючого поняття Матері-України, яка теж хвилюється за долю кожного свого сина, кожної своєї доньки.
Біда - щастя ( везіння )
холод - тепло
удень - уночі (вночі)
З ранку була гарна сонячна погода.Раптом небо насупилось і посіяв теплий дощ.Але не процшло і години,як знову з*явилося сонечко та посміхнулося нам.