Хамелеонством займаються люди,які не маєть своєї думки.Вони,ніби залежать від інших людей,і дослуховується до порад інших.Вони не знаєть є чи в цьому користь,чи небезпека.
Небезпека є,і дуже велика.Вона полягає в тому,що таке пристосування зашкодить людям ,які його використовують.Інші люди будуть керувати "Хамелеонами" отримуєчии віжд них користь.
Не бутьте "хамелеонами".Майте власну думку
У нашому житті є добрі і злі люди.Але перемагає добро бо вона сильніше.Ніколи не можна втрачати надії потрібно йти впред і ніколи не здаватися.Адже перемагають лише найсильніші!
Н.в Сім цілих і три сьомих
Р.в сьомих цілих і трьох сьомих
Д.в сьомих цілим і трьом сьомим
З.в сім цілих і три сьомих
О.в сьома цілими і трьома сьомими
М.в на сьоми цілих і трьох сьомих
У театрі я глядач, у бібліотеці я читач, у магазині я покупець.
Літку я відпочивала у селі у дідуся. Рибальське село Коблево знаходиться в Миколаївській області, тому влітку там неспекотно і Київської спеки я аніскільки не відчула.
З першого свого дня перебування в Коблево і до останнього я займалася звичайними справами: бігала з хлопцями на берег моря (село розташоване біля самого Чорного моря), там ми гуляли і грали, бігали в ліс по ягоди, допомагали дорослим розплутувати сіті і перебирати вилов риби . Ще я ходила зі своєю подружкою Танею в занедбану церкву на березі.
Церква, хоча і занедбана, дуже красива: білі кам'яні стіни, вузькі вікна-бійниці, стіни всередині розписані чудовими картинами на біблійні сюжети. Правда, розписи пообтерлись і обсипалися, але більшу частину зображень я розгледіла досить добре.
Крім походів по околицях, я також допомагала бабусі з дідусем по господарству: годувала домашніх тварин (у дідуся їх дуже багато, тут і кури, і свині, і навіть перепілки), мила підлогу в будинку, допомагала лагодити кришу. Пізніми вечорами ми дивилися по телевізору різні передачі, хоча дивувала мала кількість каналів - всього шість. Це було незвично для мене, я звикла клацати по сімдесяти каналах.
За літо мені так полюбилося життя в селі, що в кінці серпня, коли тато приїхав за мною, я з тугою покидала миле Коблево.
Як я провів літо
Влітку я з друзями був у таборі. Він знаходиться під Києвом в лісі.
Кожен день ми виходили на маленьке поле грали там футбол, вчили англійську мову та малювали. Мені сподобалися конкурси «природа і їжа». Я навчився там говорити по-англійськи.
Ще я був на дачі у бабусі. Там дуже красиво. Ми ходили в ліс збирати гриби, малину і суницю і милуватися природою. Ми дивилися з обриву на ліс, за яким ховається сонце.
Одного разу бабуся відвела нас з сестрою Катюшею в Київський музей Тараса Шевченка. Ми подивилися як жив великий поет. Ми бачили як він творив свої вірші, його художні малюнки та ознайомилися з його біографією. А коли ми повернулися з прогулянки, я із задоволенням послухав вірші, які були написані поетом: "Тече вода з-під явора", "Садок вишневий коло хати", "Нащо мені женитися?".
Так! Літо - це славна пора!