<span>Справжня людина - </span><span>це індивідуальність, яка забезпечена фізично і духовно. </span><span>Звичайно, </span><span>гармонійний розвиток людської особистості залежить від багатьох чинників. Але насамперед вона повинна засвоїти першочерговї духовні цінності людського буття. Треба пам'ятати, що розвиток </span><span>особистості неможливий без мистецтва. Людина повина сприймати й розуміти щастя буденного, але також діяти у пошуку своїх вищих поривань. </span><span>Бути Людиною – значить жити високодуховним, цілеспрямованим життям, мати свою незламну життєву позицію. Але ще більшої поваги заслуговує така Людина, якщо вона не зреклася людяності після всіх життєвих іспитів.</span><span>Кожному дається в житті можливість, за необхідності переродитися в справжню людину, та не кожному вдається розгледіти її.</span>
<span>Літо – це час, який навмисне придуманий для відпочинку. Я так вважаю. Влітку можна відпочивати на природі: на морі, на березі річки, озера, в лісі, в парку або на галявині. А можна відпочивати просто у своєму дворі, на дачі,у затишному куточку. Влітку добре: навколо зелено, квіти. Вечори теплі, світлі, темніє пізно. Цього літа я відпочивав на природі. Ми з батьками виїжджали на берег Дніпра та жили там у будиночку на базі відпочинку. Поруч ріс сосновий бір з високими, золотистими соснами. Там добре було гуляти в сонячні дні. Тато з іншими рибалками ловив у ріці рибу на різні вудки. Він вставав дуже рано, ще тільки займалася зоря на небі. Він будив мене, я сам його просив це робити, тому що хотів з ним на риболовлю. Вранці вода у Дніпрі була тиха. Вона блищала, як дзеркало. Ми ловили рибу, але небагато, бо це була більше спортивна риболовля, ніж добування риби. Удень я відсипався після риболовлі, а потім виходив гуляти. Увечері я ще допомагав татові та мамі смажити шашлики на вогнищі. Ще ми часто брали човен на базі та каталися по озеру. Я навчився гребти дерев'яними веслами! У мене виходить не гірше, ніж у мами. Ми брали в човен своїх знайомих, тітку, яка відпочивала в сусідньому будиночку, її доньку Лізу. </span><span>Той час літніх канікул, що я не проводив на природі, я провів у місті, у себе вдома. Я грав у комп'ютерні ігри, читав книжки та журнали, їздив на пляж, спілкувався з друзями. Мені сподобався мій літній відпочинок. </span>
- "Та скоріше, скоріше, гідро, від наших вікон, бо й у свої двері не втрапиш!"
- "Тьху на вашу самшедшу породу!"
- "Плюй собі в борщ!"
- "І ти на зборах, звиняй, не велике цабе".
- "Усе, про що ми говорили, пішло кобилі під хвіст".- "Не чортова баба? А скажи, що десь привезли сіль чи гас, бігцем, як шістнадцят-ка, побіжить!".
- "Та, махнув рукою Мирон, -- звиняйте, моя баба життя не дає, мов кліщ, вчепилася за душу, живцем перегризає".
- "Над такою жінкою дідька лисого покомандуєш"
Читати книжки ,писати поеми ,малювати пейзажи -це все любив Тарас Шевченко
Публіцистичний (твір).......