<span>За всіх часів і у всіх народів було найбільшою святістю, коли лежав хліб на столі. Його присутність народжувала поетів і мислителів, сприяла появі пісень і дум, продовжувала родовід, і навпаки, коли він зникав,— неодмінно приходило лихо. Нині вже мало хто з молодших вміє випікати хліб. Відходить в історію, призабувається це давнє ремесло, хоч порівняно недавно кожна сільська господиня готувала в хатній печі ні з чим не зрівнянні духмяні паляниці. З давніх часів батьки привчали дітей своїх до традицій берегти хліб. Ще з молоком матері засвоювалися високі пошанівні форми бережливого ставлення до святая святих. Паляниця, за добрим українським звичаєм, мала неодмінно лежати на статі, і ніхто, навіть діти, не насмілювався покласти її догори. Хліб був мірилом життя, визначальником людських статків, повсякденної культури. Ще з пелюшок дитину привчали любити й шанувати хліб. Будь-яке свято чи обряд не обходилися без паляниці. Народжувалася дитина — йшли з хлібом, виряджали сина в далеку дорогу — і мати ув'язувала в рушник житній окраєць, справляли весілля чи будували хату — неодмінно приходили з книшем. Дорогих гостей також зустрічали хлібом-сіллю... Хліб на столі. Зайшовши до хати, возрадуймося його присутністю, освятімося його терпким запахом, віддаймося пошанівком тим, хто зростив його, рукам, котрі подарували духмяні, схожі на сонце паляниці. Хай завжди він — совість наша — буде в хаті, як диво, лежатиме прикритий вишитим рушником, свіжий та святий. Знімімо перед ним капелюхи, уклонімося, аби одвічно він був на нашому столі, щоб не черствів, бо, як мовлять народні вуста, коли черствіє хліб, то і душі черствіють, а відтак, якщо черствіють душі — неодмінно зачерствіє хліб — наша совість. Це одвічне, як життя, мірило має бути нашим гаслом, нашою молитовністю не на сьогодні і не на завтра — крізь усе життя...(В. Скуратівський).
</span><span />
По украински будет Михайло
Унтер-офіцер Самохід
вакуум-апарат верболіз
кисло-молочний овочесховище
кисло-солодкий правобережний
м'ясо -молочний єдинопочаток
південно-східний світловодолікування
лимонно-кислий
віце-призедент
радіо-фізичний
історико-культурний.
Казка про префікси
Була собі країна українська мова. У ній було дуже багато слів. Кожен з них виконував певну роботу. Одні слова називали предмет, інші вказували на його ознаку. Були такі слова, що називали дію предмета, а ще інші вміли зв'язувати слова у Також в українській мові жили префікси, які вміли речення. утворювати нові слова. Вони завжди знали перед коренем якого Слова стати. Префікси виконували важливу роботу, вміли змінити Слово. Префікси жили у дружбі і злагоді. Але одного разу Між префіксами з виникла суперечка. Кожен з них думав, що він важливіший за свого брата. Вони наввипередки почали ставати перед коренем кожного слова. Почався україні-великий безлад. I Тому Королева грамотійка розсудила їх так. Префікс Ста€ перед буквами К, п,т, ф, х, а префікс 3-стае перед іншими буквами. З того часу запанувала в Українській мові гармонія!
Марія молодша за мене на два роки.
Який метод на вашу думку найбільш ефективний(найефективніший)
Фірма доставляє вантажі у найкоротші строки.
текст телефонограми повинен містити не більше 50 слів.
відділ має більший досвід роботи у цій галузі.
цікавішої книги годі шукати
