Справжній друг для мене – це, насамперед, людина, спілкування з якою не тільки дає мені задоволення, а й сприяє розвитку мене як особистості, людини. Мені здається, що, спілкуючись із друзями, люди можуть розвиватися не менше, ніж під час навчання чи читання книжок. Я маю на увазі не здобування нових знань – для цього достатньо погортати енциклопедію, а навчання духовне, духовне вдосконалення. Поширеною є думка, що друг – це той, хто знаходиться поруч, коли в тебе є якісь проблеми, тобто «пізнається у біді». Можливо, це так. Адже людина, яка кудись зникає, коли тобі потрібна допомога чи просто підтримка, навряд чи може зватися справжнім другом. Але це не єдине і не головне. Друг – той, хто поруч, коли в тебе все гаразд. Спробую пояснити свою думку. Мені відомі випадки, коли люди спілкуються тільки тоді, коли є певні проблеми: вони використовують одне одного для того, щоб розповісти про щось погане, поскаржитися. Вони є безкоштовними психологами одне для одного, і тільки. Зі справжнім другом має бути цікаво і тоді, коли все добре, бо в таких ситуаціях ти розумієш по-справжньому, чи потрібна тобі ця людина, якщо тобі від неї кічого не треба, Виходить ось такий каламбур, але він насправді передає моє ставлення до питання дружби. Приклади справжньої дружби ми спостерігаємо і в класичній літературі. Проте зазначимо, що найчастіше література окреслює лише частину, певний етап життя героїв. У реальному світі люди часто і радикально змінюються, іноді вони змінюються, як-то кажуть, «у різні боки». Тоді друзі можуть ставати настільки різними, що спілкування одне з одним їм більше не цікаве. Насправді різні люди можуть бути і найкращими друзями, вони тоді доповнюють одне одного, спілкування стає цікавішим, їм є чого навчитися одне в одного. Але в друзів мають бути однакові цінності, схожі духовні орієнтири, тоді вони зможуть порозумітися навіть тоді, коли їхнє ставлення до певних реалій різне. Духовні цінності людини можуть змінюватися з часом, і це може призвести до того, що дружба зникне. Мені це здається нормальним, це цілком природне явище, краще так, ніж дружба «за звичкою».
Я можу сміло назвати справжнім другом того,хто може мені допомогти у скрутний час,розвеселити,коли не має настрою,втішити,коли сталася якась біда.Зі справжнім другом можна разом ходити у парки,в кіно,в театри,адже нам буде обов`язково цікаво та весело.
Душевний той, хто ходить до церкви і вірить в Бога!!
Що таке справжній героїзм за
повісту М.Гоголя"Тарас Бульба
Абсолютно всі люди мають певні хороші сторони, але й недоліки. Усі істоти індивідуальні й мають свої риси характеру, вподобання. Мабуть, кожен бажає в собі щось змінити.
Наприклад, я хочу стати більш організованим/організованою. Завжди все планувати й все встигати. Одразу прибирати те, що залишаєш на потім. Також, бажаю бути менш лінивим/лінивою. Тож, одразу виконувати все домашнє завдання, зразу прибирати на робочому столі тощо. Але є і те, що мені дуже подобається в собі. Наприклад, я вважаю, що я дуже щедрий/щедра, бо ніколи не пройду поруч бездомного собаки чи кішки й не пригощу чимось. Ніколи не пройду поруч дитячого магазину й не придбаю маленький приємний подарунок сестрички/братика, завжди ділюся, чим можу.
Отже, я вважаю, що у мене є як і хороші риси характеру, так і недоліки. Я не засмучуюсь, бо вони є у всіх. Але я намагатимуся стати більш організованим/організованою там менш лінивим/лінивою.
Н. Тисяча двісті сімдесят шість
Р. Тисячі двохсот сімдесяти шести
Д. Тисячі двомстам сімдесяти шести
З. Тисячу двісті сімдесят шість
О. Тисячею двомастами сімдесятьма шістьма
М.(на) тисячі двохстах сімдесятьох шістьох
