У реченнях прикметники найчастіше виступають означеннями, рідше виступають присудками.
Приклад речення з прикметником, що виконую синтаксичну роль означення:
Надворі падає білий сніг. (Прикметник білий є означенням, залежить від іменника сніг, що в реченні є підметом)
Осінь вбрана у жовті, червоні й помаранчеві кольори. (Підмет осінь(що?). Присудок вбрана(яка вона є?))
Головне у житті - не падати духом, коли тобі важко.
Уявімо собі на мить, що українці є однією сім'єю.<span> Це велика і дружня родина. <span>У ній панує </span>любов і злагода. Усі поважають один одного. Не сперечаються, а дослухаються до думки кожного. Не крадуть. Не ображають нікого. Не обманюють і не використовують інших. Поганих слів не вживають. Усі є добрими і щирими. Безкорисливими і співчутливими. Працьовитими і чесними. Люблять свій край.</span><span> У такому випадку зникнуть злочини. Не буде голодних і самотніх людей. Не будуть покинуті діти. У кожного будуть батьки, котрі любитимуть їх. <span>Усі будуть щасливими. </span></span>
соловей, верба, сонце, дерево, суниця. Мати, брати, ручка, колосок, коса.
Журавли
отыскивают змеиные норы и поедают их обитателей, тем самым очищая от
змей местность, в которой они обитают.