Ймовірно, ви мали на увазі контрольний письмовий переказ тексту розповідного характеру з елементами опису пам’яток історії та культури (8й клас).
Сам текст для переказу (за Г. Воротнюком) починається так: "Полонивши дивовижної краси українку, турецький паша ладен був узяти її за дружину. Для цього треба було навернути бранку у магометанську віру...". Ось переказ цього тексту:
===========
Білгород-Дністровська фортеця
Колись турецький паша взяв у полон українку дивної краси і був готовий одружитися з нею. Але йому треба було змусити полонянку прийняти магометанську віру. Красуня була дуже горда і не погоджувалася на це. Тоді паша наказав заточити дівчину у фортеці, щоб зламати її волю. Полонянка томилася там багато днів та ночей.
І ось одного дня з рук і ніг дівчини впали кайдани, і двері в’язниці відчинилися самі собою. Коли вийшла вона за стіни, турки остовпіли з подиву, але потім кинулися за нею. На березі лиману турки наздогнали утікачку і підняли вже ятагани, щоб вбити її, але красуня розтанула в тумані. Там, де стояла вона, забило джерело живої прозорої води. Турки ж перетворилися на кам’яних ідолів.
Таку легенду вам розкажуть, якщо ви завітаєте до Білгород-Дністровської фортеці, мури та вежі якої височать над Дністровським лиманом. Вам покажуть башти фортеці: ту саму темницю, з якої, як свідчить легенда, втекла красуня, а також Овідієву башту (де за легендою бував римський поет). Покажуть вам і башту-сховище, де нещодавно було знайдено просо, що пролежало там 250–300 років. Дивно, але, коли це просо посіяли, половина насіння проросло.
Навіть тепер велич і неприступність фортеці вражають. Довжина міцної зовнішньої стіни фортеці - майже два кілометри, висота — до семи метрів, а товщина — до п’яти. Над цією стіною височать башти; всього їх двадцять шість, причому двадцять з них — бойові.
Глибина рову, яким оперезана фортеця, сягає двадцяти метрів, а ширина — десяти. Якщо наближавсяч ворог, його можна було швидко заповнити водою з лиману через спеціальні отвори.
Білгород-Дністровська фортеця є унікальною історико-архітектурною пам’яткою, що зберіглася з часів середньовіччя. Фортеця є витвором слов’янських майстрів, бо про це свідчить напис на одній з башт. Планування фортеці, як і слов’янська в’язь над головним входом, є характерними для слов’янських оборонних споруд. Про слов’янське походження будівлі свідчить багато архівних документів.
Н.в. сто тридцять девять
р.в. ста тридцяти девяти
д.в. ста тридцятьом девятьом
о.в. сто тридцятьма девятьома
з.в. сто тридцять девять
н.в. пять тисяч триста девяносто сім
р.в. пять тисяч триста девяносто сімох
д.в. пять тисяч триста девяносто сімом
з.в. пять тисяч триста девяносто сім
о.р. пять тисяч триста девяносто сімома
<span>Мистецтво збагачує наше життя. А один з його видів – література – зустрічає нас на самому початку життєвого шляху і залишається назавжди. Книга , подібно дбайливим батькам , виховує і навчає нас . Читаючи в дитинстві казки , ми починаємо відрізняти добро від зла , правду від брехні , чесноту від підлості .
Література вчить відчувати , розуміти , співпереживати. Адже кожна книга змушує нас замислитися про те , що ж хотів донести автор своїм твором. Яку думку він вклав у своє творіння ?
Дізнаючись нових героїв , осягаючи їх почуття і думки , ми починаємо краще розбиратися в людях , що оточують нас , а головне , в собі. Недарма , багато великі діячі культури і науки у хвилини душевного хвилювання брали в руки художню літературу. Вони знаходили в ній спокій і задоволення. Книги здатні допомогти , знайти вірний життєвий шлях , розшукуючи який ми часто плутають.
Але це не всі переваги літератури . Завдяки їй ми дізналися багато потрібної і корисної інформації. Так , наприклад , про похід князя Ігоря було збережено дуже мало джерел , а літературний твір «Слово о полку Ігоревім » пролило світло на багато невідомі факти.
Описуючи побут і звичаї свого століття , письменник допомагає нам скласти картину часу.
Книга навіть здатна вплинути на хід реального життя читача. Наприклад , прочитавши оповідання Шолохова «Доля людини» , багато людей , життя яких було подібна з долею героя цього твору , піднеслися духом і знайшли в собі сили жити далі.
Думаю , в цьому і є велика сила мистецтва літератури .</span>
Це речення розповідне.
Що <span>потрапило восени під велику грудку землі?
Яке </span><span>зернятко потрапило восени під велику грудку землі?
Коли </span><span> маленьке зернятко потрапило під велику грудку землі?
Куди потрапило маленьке зернятко восени?</span>
- Добрий день, Людмило Миколаївно!
- Добрий день, Іванку.
- Навіщо викликали?
- Нам у клас потрібно зробити стінгазету. Зробиш?
- Так, звісно, Людмило Миколаївно.
- Дякую, Іванку. Можеш іти.
- До побачення.
- До побачення.