Н. в. - сто двадцять вісім
Р. в. - сто двадцять восьмого
Д. в. - сто двадцять восьмому
З. в. - сто двадцять восьмого
О. в. - сто двадцять восьмим
М. в. - у сто двадцять восьмому
Н. в. - двісті вісімдесят п'ять
Р. в. - двісті вісімдесят п'ятого
Д. в. - двісті вісімдесят п'ятому
З. в. - двісті вісімдесят п'ятого
О. в. - двісті вісімдесят п'ятим
М. в. - на двісті вісімдесят п'ятому
Згода будує ,а не згода руйнує.
Пізньої осені оголилися дерева та кущі. Відразу навкруги стало багато простору та повітря. Але це не дуже втішає, бо сонце вже рідко світить. А якщо воно світить, то вже майже не гріє. Кожного дня зі свого вікна я бачу одну ту ж саму осінню картину. Зазвичай небо сіре, похмуре, ніби налите свинцем. Останні птахи відлітають на південь: тільки й видно мандрівників у височині. Залишаються лише птахи, такі ж сірі, чорні та коричневі, як івесь пейзаж навколо. Це ворони, горобці тощо. Яскраве листя, яке ще донедавно встеляло землю яскравим килимом, набуває сумного темно-коричневого кольору. Часто йдуть дощі, тому в провулці за моїм будинком розводиться грязюка. Іноді вона підмерзає вночі, бо ночі стають все холоднішими. Де-не-де випаде в листопаді гарна сонячна днина. Всі зустрічають її як рідну, цінуючи сонце! А ще нещодавно, влітку, ніхто не звертав на таке уваги. Пізньої похмурої осені добре сховатися в теплій домівці з яскравим електричним освітленням. Добре пити гарячий чай біля комп’ютера та слухати, як стукотить холодний дощ по віконних шибках. Чути, як надворі дме холодний вітер, хитає деревав палісаднику та гудить на електричних дротах.
Подробнее - на Znanija.com - znanija.com/task/7686972#readmore
Що означає бути справжньою людиною? Твір
Щоб відповісти на питання, якою має бути справжня людина, спочатку пригадаємо, що означає слово "справжній". У цього слова є кілька значень, два з яких, найбільш вживаних, такі: "щирий, не вдаваний" і "такий, що відповідає певним вимогам, є взірцем, досконалістю, ідеалом чого-небудь".
Тобто, логічним буде припустити, по-перше, що "справжня людина" насамперед є щирою. Така людина не прикидається, наприклад, доброю, ввічливою, сміливою, розумною, тощо, а є такою. Лицемірна або підла людина не є "справжньою" людиною в цьому сенсі.
І, по-друге, "справжня людина" втілює в собі людяність. На мій погляд, у поняття "людяність" входить і гуманність, і доброта, і співчуття, і чемність, і доброзичливе ставлення до всіх оточуючих. Така людина просто не може бути агресивною або грубою, бо вона людина, а не мавпа, щоб не змогти стримати свої інстинкти або йти на поводуу поганого настрою.
Як говорив класик, "людина - це звучить гордо". Тому справжня людина залишається людиною за будь-яких обставин. Навіть коли бути нелюдом вигідніше, ніж бути людиною (а бували часи, коли так і було), справжня людина залишиться людиною. Справжня людина ніколи не поступиться своєю честю, совістю, гідністю, бо інакше вона перестане бути людиною. Як справжні люди, так і нелюди, зустрічалися завжди, за будь-яких часів і життєвих обставин, і хочеться вірити, що більшість людей серед нас завжди буде справжніми.
