Н.в. шістдесят шість
Р.в. шістдесяти шести
Д.в. шістдесяти шістьом
З.в. шістдесят шість
О.в. шістдесятьма шістьма
М.в. на шістдесяти шести
1) Катя із цікавістю запитала: "Мамо, а як називається ця чарівна квітка?"
2) Хлопчик підійшов до мене і сказав: " Я допоможу вам".
3) "Хоча я не вмію літати, проте я гарно бігаю",- сказав страус.
4) "Як тебе звати?" - запитала Мар'яна.
Если принадлежат группе слов, которые пишутся только раздельно. По словарям эта группа слов невелика: не болен, не велик, не виден, не виноват, не властен, не волен, не голоден, не горазд, не готов, не длинен, не должен, не женат, не занят, не короток, не мал, не намерен, не нужен, не обязан, не осведомлен, не потребен, не равен, не рад, не расположен, не свят, не силен, не склонен, не согласен, не страшен, не тесен, не труден, не узок, не широк.
<span>
Другие прилагательные пишутся раздельно при смысловом выделении отрицания. Ср.: Если бы тяготеющая масса его была велика... но тяжесть его не велика.</span>
Працювали мої батьки, брати та сестри.
Зима не лише радощі, а й веселощі.
Співав як Олесь, так і Роман.
Говорив швидко, але зрозуміло.
Рішення правильне або безглузде.
Не знає ні того, ні цього.
Було хоч не холодно, але й не тепло.
Ответ:
Объяснение:Іван Франко у своїй історичній повісті «Захар Беркут» звернувся до подій сивої давнини. Він відкрив завісу над далеким минулим, оживив його, наповнив оптимістичним звучанням. І Про події, описані І. Франком, збереглося мало документальних даних. Відомо, що під час походу 1241 року орда проходила через місцевості, описані в творі, але в літописах немає жодної згадки про загибель ворожих загонів. Письменник у передмові до повісті писав, що пішов за легендою. Але невідомо за якою. У переказі, записаному в Закарпатті, розповідається про похід 1241 року. Там зокрема сказано, що русини підрубили дерева, склали в купи каміння і перегородили воду. Поширений у Польщі переказ про боротьбу народу з монголами розповідає, що мешканці відсікли відступ монголам у єдиному вузькому проході. Коли засліплені люттю вороги ввійшли в долину, «…почали валитися на них дерева і відламки скель. Монголів, таким чином, зовсім було винищено». Багато спільного мають закарпатська і польська легенди. Особливий наголос у них зроблений на допомозі народові самих природних умов життя. Якщо І. Франко використав не ці два відомі перекази, а інший, то він, безумовно, був дуже близький до них за змістом.
Справді існує село Тухля, про яке розповідається в повісті. Збереглися перекази про походження назви села, пов’язаної з загибеллю великої кількості ординців, від яких по всій околиці йшов тухлий сморід. Тож події, описані в творі І. Франка, справді мали місце в реальному житті.