Над сонним селом високо вгори розкинувся зоряний намет загадкового неба. Ходить,ходить зима гаєм - білосніжна. Килимочки простеляє по доріжках. Журавлиним ключем відмикають осінь . Тільки той не помиляєтся , хто ні до чого не торкається .
1. Стил, обрий, инженер, край, герой, гай. -твердый прыголосный в закинченни. 2. Карась, кинь, хлопець, учень-помякшеный прыголосный в конце слова. 3. Мыхайло, Днипро, батько, Павло.--голосный в кинци слова.
Дорогий-безцінний.........
Осінні пасмурні дні часто супроводжуються дощами. Сіре важке небо сумно плаче за літнім лагідним сонцем. Дощ дрібно сіє свої срібні краплинки, що танцюють блюз. Вологою перенасичене повітря і земля. Пожовклі трави низько нахилилися від важких крапель дощу. Він вистукує свої мелодії на моєму підвіконні, на даху і я цілий день слухаю цю музику осені. Листя вже давно зірвав вітер з дерев, воно лежить рудим м’яким килимом у саду.Мокрі тонкі віти спросоння,шкребуться у моє вікно. А дощ зрання, все ллє і ллє безперестанку утворюючи велетенські калюжі і струмки.
Відповідь: гарно розписані смужками,з яскравими різнобарвними малюнками
Пояснення: