Перший місяць осені за календарем - вересень. Тихі, задумливі вересневі дні ще теплі.
Та подих осені вже відчутний у вечірній прохолоді. День народжується в осінньому серпанку, але поступово туман зникає, розсіюється. Піднімається сонечко і обігріває землю.
Нерідко початок вересня дивує своїм теплом, яскравістю. Сонце ще довго сяє на ясному небосхилі. Та воно вже не таке гаряче, як улітку. Повітря прозоре й легке, в ньому далеко чути кожен звук.
Гості говорили по-нашому. Діти гуляли по-нашому парку. Пісня
звучала голосніше. Уперше я зрозумів, що людина багата дружбою.Олег
відповів більш повно.
<span>Якось увечері, коли сонце так красиво заходило з-за кущів зявилася
зграя чудових великих птахів. Каченя ніколи не бачило таких прекрасних
створінь.Сніжисто-білі, з довгими гнучкими шиями - то були лебеді. Вони
дивно закричали, махнули розкішними білими крилами і полетіли у вирій,
за безкраї моря. Вони піднеслися високо-високо, а маленьке гидке каченя
охопило дивне хвилювання.</span>
Ми з друзями на ща щастя помирились.
<span>Деякі люди, на жаль, не можуть того, чого можемо ми.
На лихо деякі учні погано себе поводять.
</span>
…
Я ж бажаю вам, від серця,
Щоб на голову частіш
Падав з вечора чи зранку
Падав, падав щастя- сніг!
Микита був одягнений по-літньому. Катерина дивилась на Івана ро-вовчому. Ми ставимося до вас по-сусідському. Водій повернув убік. Іти назустіч, у цьому місці було заборонено. Наш клас знаходивсь нагорі
