<span><em><u>Береза сама по собі дуже світлолюбива та тому, зростає
відокремленими гаями. Взимку ці гаї представляють не дуже приглядное
видовище - на білому снігу стоять чорні голі стовбури дерев з рідкісними
гілками, що спадають далеко зверху.</u></em>
<em><u> Сніг немов би відтіняє всю
некрасивость цього пейзажу. Сонця взимку мало і ці рівні стовбури
чорними стрілами йдуть у похмуре небо.</u></em>
<em><u> З приходом весни ситуація кардинально змінюється. Зі сходженням снігу змінюється пейзаж, трава зеленіша.</u></em>
<em><u>
Вже на снігу осипаються плоди берези - засохлі сережки. Березовий гай
перетворюється. Від пеньков або з опалого насіння з'являються молоді
сходи. Іноді з занесених сюди вітром насіння проростають їли і осинки.
Стовбури дерев біліють, виблискуючи нової берестою. З боку виглядає
екзотично: білі стволи з чорними насічками. З'являються нирки, які потім
перетворюються в зубчасті по краях листочки, обпадають прилистки і
з'являються квітки, які зібрані в сережки. Береста берези виглядає на
сонце красиво, особливо, коли з'являється березовий сік, який сльозами
котиться по стовбурах і виблискує на сонці.</u></em>
<em><u> Тепер це вже не голі стовбури, а буйно ростуть дерева, густо вкриті листям. Зелений рай!</u></em></span>
<span>Збірні числівники <span>творяться від основ кількісних числівників, що позначають цілі числа у межах двох десятків та числівникатридцять. Вони означають певну кількість предметів </span></span><span>як сукупність, як одне ціле і доповнюють систему власне кіль<span>кісних числівників синонімічними назвами. </span></span>
<span>До збірних числівників належать такі слова: <span>двóє (двíйко), </span></span><span>трóє (трíйко), чéтверо (четвíрко), п'ятеро (п'ятíрко), шéстеро,сéмеро, вóсьмеро, дéв'ятеро, дéсятеро, одинáдцятеро, дванáдцятеро, тринáдцятеро, чотирнáдцятеро, п'ятнáдцятеро, шістнáдцятеро, сімнáдцятеро, вісімнáдцятеро, дев'ятнáдцятеро, двáд</span><span>цятеро, трáдцятеро. Крім цих числівників, до збірних можна </span><span>віднести числівники <span>обóє, обúдва, обúдві. </span></span>
<span>Збірні числівники не можуть бути компонентом складених </span><span>кількісних числівників. Таким чином, сполучення типу сто два</span><span><span>надцятеро </span>тощо не є нормативними в українській мові. </span>
<span>Збірні числівники двоє, троє — старі форми середнього ро</span><span>ду цих числівників. </span>
<span>Числівники <span>обидва </span>(чоловічий і середній рід), <span>обидві </span>(жіно</span><span>чий рід) означають<span> і той, і другий (і та, і друга). </span></span>
<span>Збірний числівник <span>четверо </span>утворений від основи порядко</span><span>вого числівника четвертий. Інші збірні числівники утворилися </span><span>від кількісних за допомогою суфікса <span>-ер(о). </span></span>
<span>Іноді збірні числівники утворюються за допомогою суфіксів </span><span>-к(о), -єчк(о)- (двійко, двоєчко, трійко, троєчко та ін.). </span>
При відмінюванні всі збірні числівники мають форми від<span>повідних кількісних числівників. </span>
<span>Збірні числівники <span>обидва, обидві, обоє </span>при відмінюванні ма</span><span>ють форми числівника оба, який зберігся тільки в діалектах. </span>
<span>Н. обидва обидві обоє </span>
<span>Р. обох </span>
<span>Д. обом </span>
<span>3. як Н. або Р. </span>
<span>О. обома </span>
<span>М. (на) обох</span>
Якщо: звукова модель = 0 - - - 0
Напевне так і буде, слайд)
Бабо, дайте, будь ласка, пежива. Тітко, дякую за подарунок. Дядько, велике вам спасибі. Натале Григорівно, чому мені така оцінка?
