З чергуванням приголосних:Їздити-їзджу;лазити-лажу;місити-мішу;розмістити-розміщу;свистіти-свищу.
З чергуванням голосних:гонити-ганяти;стояти-стати;кроїти-краяти;котити-катати;ломити-ламати;зоря-зарево.
Раз опечешся, другий — остережешся.Сидить-надувається, три дні в чоботи взувається.Там, де лисицею пройду, так три роки кури не несуться.Два дурні б'ються, а третій дивиться.Де на двох вариться,— третій поживиться.До першого грому земля не розмерзається.Тоді просо засівається, як сухий дуб розвивається.<span>Як уродить метлиця, буде хліб сниться.</span>
Мова — одне із багатьох див, створених людьми. Вона віддзеркалює душу народу, його історію. Ну що б, здавалося, слова... Слова та голос — більш нічого. А серце б'ється-ожива. Як їх почує!.. (Т. Шевченко) Ці рядки Кобзар написав 1848 р. під враженням почутої одного разу ввечері на Кос-Аралі української пісні, яку співав матрос-українець. А ще раніше, живучи в Петербурзі, Шевченко просить писати до нього листи з України рідною мовою, яку називає прекрасною, мелодійною, милою. Так, у листі до брата Микити поет пише: «Будь ласка, напиши до мене так, як я до тебе пишу, не по-московському, а по-нашому... Нехай же я хоч раз через папір почую рідне слово, нехай хоч раз поплачу веселими сльозами, бо мені тут так стало скучне. Ще раз прошу, напиши мені письмо, та по-своєму, будь_ласка, а не по-московському..» Людина має завжди пам'ятати, звідки вона родом, де її коріння, знати історію свого народу, його мову. Знання мови народу, серед якого ти живеш, — ознака культурної, освіченої людини, знання рідної мови — священний обов'язок кожного^ Як гул століть, як шум віків. Як бурі подих, — рідна мова, Вишневих ніжність пелюстків, Сурма походу світанкова, Неволі стогін, волі спів. Життя духовного основа» (М Рильський. «Рідна мова я)
Вітер (підмет) стих(присудок) , і чистий (Прикметник) , свіжий (прикметник) сніг (підмет) сріблом (додаток) сяяв (присудок) (під (блакитним ( прикметник))наметом неба(обставина)) (додаток)
Тема літературного твору – це смислове визначення його змісту, що відображає авторське бачення зображуваного явища, події, характеру або інший художньої реальності.
Ідея – це задум письменника, що переслідує певну мету в створенні художніх образів, у використанні принципів побудові сюжету і досягненні композиційної цілісності тексту
