<span>химический элемент VI группы периодической системы. В свободном виде встречается в виде двух модификаций — О2 («обычный» кислород) и О3 (озон). О<span>2</span></span>
За небольшими исключениями[1], до нас не дошли специальные труды античных астрономов, и мы можем восстанавливать их достижения в основном на основании сочинений философов, не всегда имевших адекватное представление о тонкостях научных теорий и к тому же далеко не всегда являвшихся современниками научных достижений, о которых они пишут в своих книгах. Часто при реконструкции истории античной астрономии используются труды астрономов средневековой Индии, поскольку, как полагает большинство современных исследователей, индийская средневековая астрономия в значительной мере базируется на греческой астрономии доптолемеева (и даже догиппархова) периода[2]. Тем не менее, у современных историков пока ещё нет однозначного представления о том, как происходило развитие древнегреческой астрономии.
Архітектура міст і сіл Київської Русі представлена на-самперед дерев'яними спорудами. Археологічні дослідження виявили численні залишки зрубних будівель. Окремі з них -- справжні шедеври народної архітектури. Такими, во-чевидь, були будинки заможних верств населення, згадувані в писемних джерелах під назвою "хороми". У великих містах князівсько-боярські і купецькі "хороми" мали два і більше поверхи. Житло бідноти -- однокамерні будинки площею до 20 м2. Із дерева зводились укріплення давньоруських міст -- кліті, заборола, башти, а також церкви, храми. Свідчення літопису про 600 київських храмів, знищених пожежею 1124 р., підтверджують це. Контакти з візантійсь-кою культурою обумовили виникнення монументальної кам'яної архітектури. Довгий час вважалося, що першою кам'яною спорудою була Десятинна церква (989--996 рр.). Проте аналіз даних про палаци княгині Ольги, а також відкрит-тя монументальної ротондоподібної будівлі в центрі найдав-нішого київського дитинця, що старша за Десятинну церкву, принаймні, на 50 років, суттєво коригує цю думку. Перші ка-м'яні будівлі на Русі з'явилися під орудою візантійських майстрів. Так, Десятинна церква належала до хрестово-купольних візантійського типу храмів. Після завершення будівництва церкву прикрашали іконами, дорогоцінним посудом, хрестами, які Володимир вивіз із Херсонеса і ус-падкував як посаг за принцесою Анною. Підлога була вик-ладена майоліковими плитами та мозаїкою, стіни розписані фресками і прикрашені мозаїчними панно. В оздобу Деся-тинної церкви покладено багато мармуру, що дало підстави сучасникам називати її "Мраморяною". Перший кам'яний храм Київської Русі став останнім оплотом героїчних захис-ників Києва від ординців у грудневі дні 1240 р. Літописець повідомив, що через велику кількість киян, які зібралися на хорах, обвалилося склепіння, поховавши усіх, хто шукав порятунку від татаро-монголів.
Я живу в Одинцово но не каких курганов не знаю
Для русской архитектуры середины 12-13 веков характерно становление полицинтризма — появление в разных регионах Руси самобытных культурных центров, то есть эпоха феодальной раздробленности приносит с собой желания отдельных земель не просто выделиться, а заявить о себе, как о центре Руси. Во всех землях претендовавших на роль центра объединения строятся храмы в подрожании Софии киевской и появляются золотые ворота. Но все равно для каждой земли были характерны какие-то свои особенности архитектурного стиля. Во Владимиро-Суздальской земле появился особый стиль, который впоследствии стал основой всей общерусской архитектуры. Большого развития архитектура возникла в годы правления Андрея Боголюбского, во Владимире на Князьме. С его именем связана постройка Успенского собора во Владимире, резиденции князя в Боголюбове, золотые ворота во Владимире и чуда русской культуры храма Покрова на Нерли. Это небольшая однокупальная церковь в которой сочетаются скромная красота природы, тихая грусть, простветленная созерцательность архитектуры линий. Брат Андрея Всеволод продолжал строительную деятельность. Во Владимире был выстроен храм нового однокупольного типа — »Дмитриевский собор«.
