Ответ:
Объяснение:
Боятися-дiєслово, присудок. смерi-iенник, доповнення,на- сполучник, доповнення, свiтi-iменник, обставина,не-частка, жити-дiєслово, присудок.
Удачи ( Хай щастить!)
Але потім тваринки зашили рукавичку і продовжили там сидіти!
Батьківщини — це найвище щастя для справжніх патріотів. Тому кожен юнак повинен пройти військову підготовку, щоб вміти будь-якої хвилини захистити Вітчизну, аби вона знову не перетворилася на зневажену рабиню. Не потрібно відмовлятися від служби в армії, бо це не тільки підготовка справжніх бійців, а й чудова життєва підготовка. Особливо важлива служба на кордоні. Це означає, що за прикордонниками простяглася уся країна, яку потрібно оберігати. Нехай мирно плюскотить ріка, нехай тиша буде така, що навіть чутно, як повзуть мурахи по землі, нехай не здригається листя на кущах — все одно потрібно бути напоготові.
Я вірю, що прийде час, коли усі люди стануть братами, і тоді відпаде необхідність повсякчасно бути насторожі, відчуваючи небезпек}'. Дуже хочеться, щоб нарешті усі люди планети Земля зрозуміли, що основне — це мир у всьому світі, це вселюдська любов. А ще — безмежна любов до рідної землі, яка ніколи не зрадить тебе, навіть якщо тобі раптом доведеться її покинути. Тому треба зробити так, щоб і вона ніколи не могла назвати тебе зрадником, а тільки захисником, щирим, міцним, справжнім патріотом. Щоб вона пишалася тобою, як пишалася багатьма нашими предками, сміливими ї безкорисливими.
<span>12 месяцев – зимняя сказка Маршака. Подходит для чтения на ночь, постановки спектаклей и сценок. История о девочке, живущей с мачехой и её ленивой дочерью. Девочку отправляют в холодный, зимний лес за подснежниками и велят с пустыми руками не возвращаться. В лесу ей встречаются все 12 месяцев в облике людей, решивших помочь замерзшей девочке. Вернувшись, девочка не получает одобрения мачехи – сварливая женщина недовольна, ведь можно было попросить гораздо больше. Отправив родную дочь на поиски двенадцати месяцев, она даже не догадывается, что та слишком ленива и глупа, чтобы вернуться из волшебного леса…
</span>
Добре серце має коротку пам’ять як відносно своїх благодіянь, так і у
відношенні нанесених йому образ. Велике, шляхетне серце прощає
необдумані дії, слова, викликані недосконалістю людської натури. Добро
повноцінно, коли хто-небудь переймається реальними турботами,
стражданнями й радостями своїх близьких. Добро повноцінно, коли людиною
рухає не абстрактна ідея добра* а живі почуття любові, жалю, симпатії,
безкорислива радість спілкування
Російський історик Ключевский говорив, що добрим він може назвати
тільки ту людину, що не тільки не робить зла, але й не може його робити
Для доброго серця характерна мудрість. Злої мудрості не буває.
Мудрість доброго серця – у великодушності, милосерді, терпінні, надії й
вірі. Віддаючи перевагу радості інших, добре серце знаходить задоволення
не в почутті власного достоїнства, а в любові до ближнього. Якщо людина
пишається своєю чуйністю, щиросердечним розташуванням до людей,
прагненням робити добро іншим, основним мотивом його діянь є користь, що
несумісно з поняттям щирого, безкорисливого добра