Вони летіли вдень і вночі, дуже втомилися. А коли прилетіли, дуже зраділи. але там все було по іншому.
Тутешні птахи виявилися дуже доброзичливими і добре прийняли їх у своїх кроях. Нагодувавши гостей пшеницею поділилися своїми будиночками і дали їм гарненько відпочити після довгої мандрівки.
Вони щебетали, грали і веселилися поки в їх рідних краях не закінчилася зима. Відлітати їм вже не дуже хотілося, але вони скучили за рідними місцями. Птахи обіцяли повернуться на наступний рік. Тепер у них з'явилися чудові друзі, які їх чекають
Розбагатіти, поправити своє матеріальне становище.
Одного разу, коли матері Мови, не було вдома, її діти - частини мови, засперечалися, хто з них найважливіший.
- Я - сказало Дієслово, - приношу найбільше користі. Без моєї Геракловой сили ви ніщо. Як я зявлюсь і запущу в дію усі мої три часи в однині і в множині, то тільки тоді ви значите. Також в речені я можу виконувати головну і другорядну роль.
- А чому це ти найглавніший- сказав Іменник, - я тоже приношу користь, бо я даю всім імена: істотам,предметам,подіям.
Тут у мову втрутилися Прикметник, Числівник, Займенник, Прислівник, Сполучник. <span>І ось зібралася Рада частин мови, щоб вирішити головне питання: хто ж найважливіший – Дієслово чи Іменник? Кому царем бути? Одні кричать: «Іменнику!», інші «Дієслову!»
</span> Мабуть і зараз би вони сперечались, якби у цей час не повернулася до своєї рідної домівки мати Мова. Прилетіла вона на своєму вірному коні Тексту .
- Не сваріться любі діти. Кожен з вас мені потрібен. <span>Ти, Дієслово, важлива частина мови, без тебе не можна зрозуміти, яка дія відбувається чи відбулася, але поміркуй, чи мало б ти таку вагу, якби не було Іменника, чи можна було б зрозуміти, про що чи про кого говориться в реченні? А без інших частин мови, чи гарним було б наше мовлення, чи зрозумілою думка, чи вірно передавалась би дійсність? Хай між вами запанує дружба і злагода назавжди.
Усі частини мови взялися за руки. І з того часу </span><span>між усіма частинами мови панує дружба та злагода.</span>
Наказ солдатові, сказати товаришеві, вручити вчителеві, доручити Сергієві, сказати сторожеві, показати родичеві, подарувати Андрієві.
Вы когда нибудь летали по небу? Ходили голыми ногами по теплому, мелкому песку? Может быть бегали босиком по нежной, зеленой травке?
так вот, море- очень похоже на все это. Для нас, морских жителей-океан воды-это небо, дно моря-песок и нежная зеленая травка. А мы обитатели морского дна- это вы люди. Мы также красочно разнообразны как и вы, разной расы. У нас так же есть царь, как у вас президент. У нас так же есть работа как и у вас. Но в отличии от вас людей, мы вас не кушаем. Обитатели морского дна вам дарят неземную красоту.
(ну как то так, дальше можно развивать тему...)
