*Пройшла неділля після звернення до лікаря*
Паціент: Доброго дня.
Лікар: Доброго,сідайте.
*Паціент сів з передчуттям чогось недоброго*
Лікар: Усі аналізи позитивні,але щоб переконатися що пухлина є безпечною , нам потрібно її видалити.
Паціент: А якщо то злоякісна пухлина?_?
Лікар: Вас переведуть до відділення онкології.
Паціент:Що потрібно перед операцією ліки якісь?_?
*Лікар дав список паціенту*
Лікар:Усе що в списку потрібно купити в аптеці і о 12:30 занести до відділення хірургії. Операція почнеться 13:00 і приблизно до 13:30.
Паціент:Добре,Дякую,Допобачення.
* В висновку у паціента не виявили злоякісної пухлини,чому він був рад)*
Написано на реальніх подіях...
Місто це люди. З покоління в покоління вони творять його історію. І ті хто своїми ділами примножив славу Вітчизни живуть у вдячній пам'яті народу. Вони навічно залишаються в місті у назвах вулиць площ бульварів.
Столиця України Київ... У переплетінні його вулиць і провулків у шатах парків і дніпровських схилів відчувається подих минулих епох велич сьогодення.
Крізь серпанок віків убачається нам відома Володиммрська гірка. В давні часи недалеко від неї височіли міські ворота через які вирушали в походи слов'нські дружини оберігаючи Русь від нападів ворога здобуваючи їй славу.
Стародавній Київ відіграв велику роль у міжнародній політиці свого часу укладав військові союзи підтримував торговельні відносини з країнами Європи Близького Сходу і Скандинавії. У Нижньому місті жили ремісники серед них були умільці понад 60 спеціальностей. Це позначилось і на назвах вулиць Подолу які і досі збереглися Гончарна Кожум'яцька Бондарська та інші.
З Володимирської гірки видно спокійні води Славутича наче і не було тут кривавих побоїщ не оточували Київ орди кочівників.
Оживають легенди сивої давнини. Вулиці Олегівська Святославська Рогнідинська. Мудрість безстрашність любов ось що стоїть за цими назвами.
Сльози і кров густо кропили землю в Києві битви і пожежі перетворювали велике і багате місто на руїни.
Але минали роки і знову місто відроджувалося відбудовувалося набирало сил.
Ответ:Безсумнівно, що друзі-це дуже важливо, тому що без них люди б відчували себе погано.
Друзі підтримують нас,допомогають нам в складну хвилину,завжди дають гарну пораду і нам не завжди хочеться покидати їх ,але я вважаю, що власні бажання і домовленість з друзями можна поєднати
Наприклад,робити уроки разом -дуже весело,нудне заняття перетворюється в цікаве,а потім можна і відпочити з чашкою какао та ароматним печивом
Ніколи не забувайте про друзів,адже це дуже важливі люди для нас!
Объяснение:
Я відчинив двері на дзвінок. За дверима стояв захеканий мій друг – п’ятикласник Ігор. Ігор дуже любить тварин і пташок. Я подарував йому маленького їжачка, і хлопець приручив його так, що їжачок бігає за ним, як цуценятко. Була в нього ручна галка, що завжди сиділа в хлопця на плечах. Ще Ігор – власник голубів, що живуть у нього під ліжком. Коли мій друг зайшов, він подав мені невелику торбинку, в якій лежала малесенька пташка. Це одна з найменших наших синичок, яка зветься голуба синиця. Але київські птахолови називають її сенчиком. Звідки пішла ця назва, не знаю, але яка ласкава, пестлива назва! Правда, сенчик дуже гарний. У нього тім’я і потилиця блакитно-сині, вузенькі смужки над дзьобиком і над очима білі, вуздечка, смужки за оком і верх шиї темно-сині, животик і груди жовтуваті, хвіст і крила зеленкувато-блакитні. Отак розцяцькований наш сенчік! До того ж він меткий, непосидячий, цікавий, як сам Ігор. Секунди не посидить спокійно. Так сенчік став хазяїном квартири. Він увесь день літає з кімнати в кімнату, залітає у кухню і все підбирає якісь крихти, аби поїсти. Йому хочеться все бачити і знати, бо він дуже цікавий. Усі полюбили сенчіка, хазяїна квартири. А Ігор щодня забігає провідати свою веселу, жваву пташинку (За О. Копиленком).
Він прийшов додому з по-шкільному приреченим поглядом.
По шкільному саду люблять бігати учні молодших класів.
