3) - 2, 1434 год, 4) - 3, 6) - 2, 1389 год
Звістку про останню, переможну для Ярослава, битву проти печенігів, що сталася під мурами Києва, вміщено під 1036 p., однак сучасні історики відносять її до 1017 р. На честь перемоги Ярослав наказав закласти на місті битви величний храм -Софію Київську. Про Київ часів Ярослава Мудрого казали, що він був окрасою Русі й суперником самого Константинополя. Площа «міста Ярослава» порівняно з дитинцем за Володимира зросла в сім разів. Справжньою перлиною давньоруської архітектури, найвеличнішою спорудою Києва часів Ярослава Мудрого став собор святої Софії. Це була велика, увінчана 13 банями кам'яна церква, оточена з трьох боків двома рядами відкритих галерей. Із заходу до собору було прибудовано дві башти з широкими гвинтовими сходами на церковні хори. Та ще більше, ніж зовнішня грандіозність, приголомшувало внутрішнє оздоблення храму. Найбільш вражали настінні зображення - фрески та мозаїки, з-поміж яких багато було присвячено засновникові храму - князеві Ярославу Мудрому.
Ярослав Мудрий всіляко сприяв утвердженню й поширенню в руських землях християнського віровчення. Він не лише опікувався будівництвом церков, а й підтримував авторитетом князівської влади ще не міцну церковну організацію.
Щоб забезпечити потребу руських церков у книгах, Ярослав створив у Києві при Софійському соборі скрипторій-майстернюдля переписування книжок. Згодом такі майстерні постали і в інших містах Русі. У Софії Київській діяла також школа перекладачів і переписувачів.
Я считаю, что Жанна Д'Арк дает пример мужества, смелости, и в таких ситуациах нужно вести себя так же смело как она
Постоянные войны, в том числе крымская и кавказская, не давали в полной мере заняться этим вопросом, затем нужно было заниматься экономическим подъемом страны, когда все более ли менее стабилизировалось, можно было воплотить в реальность давно имеющиеся планы. наверно так
Первым, кто попытался ответить на вопросы: откуда, как и когда появились славяне на исторической территории, был древнейший летописец Нестор - автор «Повести временных лет». Он определил территорию славян, включая земли по нижнему течению Дуная и Паннонию. Именно с Дуная начался процесс расселения славян, то есть славяне не были исконными жителями своей земли, речь идет о их миграции.По мнению В. О. Ключевского, славяне переселились с Дуная в Прикарпатье. Исходя из этого, в его работе прослеживается мысль о том, что «история России началась в VI в. на северо-восточных предгорьях Карпат».
