Зимою, я завжди дивився з вікна, як мама робить на полі, я хотів допомогти но в мене не було чобіт та теплої одежи.Настала весна я захотів посадити свою квітку тай посадив нарцис ,доглядав за ним ,піклувався.Одного разу я пішов пасти гусей ,задивився у небо чисто голубе,на красу природу .Погнали тучи та я почав бігти до дому,я не вспів квітку зломало,та все напрасна мамина праця,тай я впав .Очнувся я у дома .
<span>1-Жили-были царь с царицой.
2-Рождение дочери
3-Заклятие наложеное на принцесу..
4-чудесное снятие заклятия принцем........
<span>5-счастливый конец</span></span>
На уроці української літератури ми прочитали захоплюючий твір "Митькозавр із Юрківки" Або " Химера Лісового лісу". Головними героями в ньому є Дмитро Омельчук и Сергій Стеценко. Вони вчаться у 6-б класі!Це дуже сміливі,допитливі,розумні,терплячі,гарні хлопчики. Сміливість їх виявляється у тому що,хлопчики не порозбігалися у різні сторони,коли побачили "химеру",сміливо боролися із "звіром".Допитливість їх виявляється у тому,що вони хотіли дізнтися більше про звіра і пішли до бібліотеки,а щоб довго сидіти і читати книжки потрібна велика посидючість і терплячість! Мені дуже сподобалися Митько і Сергій. І я бажаю усім таких гарних і чудових друзів
. У вірші “Дивувалась зима” люта зима дивується, чому почали танути сніги і скресати ріки". Їй важко зрозуміти причини своєї слабкості, причини появи того леготу, що “теплом пронима”. Зимі нестерпно бачити первоцвіт, проліски, “дрібні” квітки, які посміли “проклюнутись”, пробитись крізь снігову кору.
Зима дмухає на них морозом, жбурляє снігом. Здавалося, що вже смерть обняла квіти: вони прив’яли, похилилися під жорстокими ударами, Та минула буря. і вони знову ожили, піднялися. Усі алегоричні образи прямо вказували на нездоланність молодих суспільних сил, які, незважаючи на опір, репресивність антинародної політичної системи, продовжували свою боротьбу за краще майбутнє українського народу.
Я,метеличок,
собі крильця обірву
ну, цвіти мачок
