<span>Чому людське життя є найвищою
цінністю в сучасному світі
За багатовікову історію людство пережило безліч потрясінь: війни,природні лиха, голод, хвороби, що супроводжувалися смертями багатьох людей. Особливо жорстоким було минуле 20 століття. Лише одна подія - Друга світова війна (1939-1945) забрала життя понад 60 млн осіб, більш як 90 млн стали інвалідами. Ця моторошна цифра спонукає до роздумів: хіба можна світ, у якому гине стільки людей, уважати за добрий? Чому моральні правила, відомі тисячі років, виявилися безсилими проти різноманітних проявів зла?</span><span>
Якщо добре поміркуєте, то самі зможете знайти відповіді на ці непрості запитання. Річ у тім, що мало знати правила моралі, потрібно чинити за ними й у великих справах, і в буденних дрібницях. Тож, переживши жорстокість і несправедливість, люди дедалі частіше замислюються, чи варто перекладати відповідальність за те, що коїться довкола, на інших. За останнє десятиліття в різних країнах світу моральнішими стали закони. Визнаючи людське життя за найвищу цінність, сучасній світ прагне подолати бідність, голод та хвороби, від яких потерпає ще так багато людей. Адже людське життя є тим добром, з яким й можна реалізувати якесь інше добро. Отже, першою умовою пізнання гідності кожної особи є повага до її життя.
ДАЙ 20 балов
</span>
Прив1в син молододу дружину до матер1. але вона 11 не сподобалась. Д1вчина дуже любила свого коханого., старалась йому подобатись- розпустила гане волосся. Та недовго тривало 1хнэ щастя-треба було йти чолов1ков1 в в1йсько. Проводжала йййййого й мати, а молоду нев1стку в1дправила в поле жито жати, Там вона за допомогою чар1в перетворила нев1стку в тополю, Прийшовши 1з служби син, прив1тавшись спитав у матер1 -де ж його дружина. чому не стр1чаэ. Але мати не призналась сину. де його дружина. а наказала зрубати тополю, що виросла серед поля. Коли в1н почав рубати .вона, похилившись почала просити. щобв1н не рубав- 11 боляче в1д того, що в1н нев1дчуваэ своэ11 кохано11. * Не рубай, коханий, бо я -твоя мила. На моэму лист1 спить твоя дитина*
В балад1 йде застереження молодим д1вчатам. щоб не сп1шили закохуватись, рано не показували свою вроду, розпускаючи коси 1 приваблюючи хлопц1в.
Ос1нь-це неймов1рна пора року. В цю пору пташки в1дл1тають в тепл1 кра1. Опадаэ листя. 1деш н1бито п1д ногам сила-силенна золота! Мен1 подобаэться ця пора тому-що в мене тод1 день народження а саме в листопад1. Але ще э так1 пташки як1 зовс1м не бояться зими. Наприклад сн1гур. Ця пора так 1 радуэ глаз! А ще п1сля тривалих л1тн1х кан1кул, 1де ос1нь 1 даруэ там новый навчальний р1к. Моя улюбленна пора-це ос1нь
только 1 пиши и-у меня в украинсом нету 1