Колись жили собі ластівки. Жили в Україні. Любили свою рідну землю.Та починає холоднішати.Пташкам треба летіти у вирій. Вони дуже не хотіли, але повинні були. Полетіли...Через просторі луки, широкі поля, безмежні моря. Довго летіли пташки і все ж таки прилетіли для них незнайомі і чужі землі. Ходять по доріжках і згадують свої землі.Вони зовсім не такі. Вдома вони почували себе комфортно й вільно, а тут скрутно.І їм здавалось, що вони тут чужі й зайві, непотрібні нікому.
Якось вже пережили ті три місяці з гаком і відправились додому. Пташки були дуже радісні як ніколи. Вони знову побачили луки,поля і моря. І... прилетіли! Їхнім радощам не було грані. Таке рідко побачиш. Вони літали співали й навіть підтанцьовували!!!
Завжди приємно потрапляти додому. Тебе усі чекають. І так само неприємно бути на чужині,як непотріб....
Шануйте свою землю і любіть її!!
<span>Підписатись на RSSКатегоріїІ сміх і гріх (314)Гумор (340)Корисне (154)Креатив (122)Курйози (167)Події (81)Позитив (342)Хоббі (99)Цікаве (486)Реєстрація<span>Username:Password:<span> Remember me</span></span><span><span>Навіть Петро І знав, як себе потрібно поводити за столом<span><span>Алексашки Меньшикова.Називався: для исполнения мужами государевыми и цивильными.</span><span>О достоинстве гостевом на ассамблеях и корпоративных пьянках быть должном:
Перед появлением в многолюдье гостю надлежит быть:</span>a) мыту старательно воды не жалеючи, без пропускания иных мест. Опосля цветошной водой обрызгану, дабы дамы морды не воротили от вони конской и пороховой;б) бриту с тщанием, дабы нежностям дамским щетиною мерзкою урону не нанести;<span>в) голодному наполовину и пьяному самую малость. До тово, зелье пить не сивушное и яства жрать без чесночново, луковово и другова каково гадково выдоха.
В гости придя, с диспозицией дома ознакомиться заранее, на легкую голову. Особливо отметить расположение клозетов. Сведения в тую часть разума отложити, коя винищу менее остальных подвержена. В спешке не путать наш клозет с дамским.</span>Яства употреблять умеренно, дабы брюхом отяжелевшим препятствий танцам не чинить. Зелье же пить вволю, доколе ноги держут. Кады откажут — пить сидя. Основные силы береги на конец, ибо, приняв на посошок, можешь не сдюжить и до палат не добраться.Ежели в питье меры не знаешь, то надзор вверь супруге своей, али какую имеешь, — оный страж поболе государственных бдение имеет.Ежели учуешь у супруги рвение какое — прикинься пьян и поглядывай. Коли увидишь, што энто она тебе политесом продвижение по службе устраивает, то потерпи и не дергайся. Ну а коли она бесполезно блудит, то набей морды обоим, ежели управишься. Женку лупи не люто — ище сгодится на што.Перепив и беду почуяв, скорым маршем следуй в клозет. По дороге все силы употребляй на сдержании злодейски предавшего тебя брюха.Упитых складывать бережно, дабы не повредились и не мешали бы другим. Складывать отдельно, пол соблюдая, иначе при пробуждении конфуза не оберешься. Лежачему не подносить, дабы не захлебнулся, хоть бы и просил.Будучи без жены, дай-то Бог!, мни себя холостым. На прелести дамские взирай не с открытой жадностью, а исподтишка — они и это примечают, не сумневайся. Таким манером и их уважишь, и нахалом не прослывешь. Прежде чем лапать, оглядися: нету ли тута мужа али содержателя ейного, иначе печать конфуза своего с неделю на морде носить будешь.Без пения нету веселия на Руси. В раж входя, соседа слушай — оря в одиночку, уподобляешься ослице валаамовой. Напротив, музыкальностью и сладкоголосием снискаешь многие почести гостей и дамскую благодать. Помни: сердце дамское на музыку и пение податливо и во время оных умягчается. Не упущай моменту для штурма!Задумав табачищем побаловаться, выдь на двор, а вонью гадкою дух в зале не порти.Уходя, проверь карманы: может што хозяйское завалилось случайно, ибо иные особо ретивые лакеи могут и отвалтузить в парадном по наущению хозяйскому!<span>Ось так, друзі. Слухайтеся цих правил – і ніколи не будете осоромлені під час застілля.</span></span></span></span></span>
«Антарктика» — це найсуворіша область Землі з дуже низькими температурами повітря, сильними вітрами, хуртовинами і туманами. Вона охоплює материк Антарктиду з прилеглими до нього островами і південні частини трьох океанів з морями Уеделла, Росса, Амундсена, Беллінсгаузена та ін. З проток світу найбільша — протока Дрейка, а з усіх течій — Великий західний дрейф, або ж циркумполярна течія. Центральне положення в Антарктиці займає материк Антарктида площею близько 14 млн. км2. Крім півострова Антарктичний, вона майже повністю лежить у межах Південного полярного кола. Велика частина морів укрита шельфовими льодовиками приблизно до межі берегової обмілини, що є продовженням материкового крижаного панцира. Береги Антарктиди — це стрімкі крижані обриви висотою в кілька десятків метрів
<em>найсуворіша низькими сильними прилеглими південні найбільша Великий західний циркумполярна Центральне Південного полярного Велика шельфовими крижаного стрімкі крижані - </em><em>підкреслити означенням ( хвилястою лінією)</em>
Добрий день, Яво! Ти мене зовсім не знаєш, але особисто мені здається, що я тебе знаю вже не один рік. У всякому разі, я знаю багато твоїх пригод і витівок, знаю де ти живеш, знаю твоїх друзів, знаю, як ти виглядаєш, вважаю, що знаю і твій характер. Добре взнати тебе мені допомогла дуже цікава книга В. Нестайка, в якій ти і твій кращій друг Павлуша були головними героями.
Ви з Павлушею найкращі друзі та напарники, затоваришувати з вами хотіла б і я. З вами мені було б дуже цікаво, бо ти постійно вигадуєш різноманітні витівки, які іноді, на перший погляд, здаються навіть злими, але це зовсім не так, бо ви з Павлушею лише хочете, щоб у селі ви завжди були на виду і щоб про вас постійно говорили. Мені здається, що тієї енергії, яка буквально фонтанує з тебе, вистачило б і на мене. Та й сама я здатна вигадувати цікаві розваги, які обов’язково б тебе захопили.
Я впевнена, що, незважаючи ні всі свої витівки, ти, Яво, добрий, співчутливий до чужого горя та сміливий хлопець. Крім того, я розумію, що попри усі твої суперечки з Павлушею ти для нього справжній друг, таким би справжнім другом ти був би і для мене.
Мені було дуже цікаво читати оповідання про твої пригоди, при кмітливі, веселі і відчайдушні витівки, які ти вигадував і разом з Павлушею приймав у них участь. Не менш цікаво мені було б разом з тобою брати участь у цих витівках.
Книга В. Нестайка «Тореадори з Васюківки» мені дуже сподобалася, а поки я її читала, ти, Яво, та твій товариш Павлуша стали для мене справжніми друзями. Я сподіваюсь, що якби нам довелося жити в одному селі, ходити в одну школу та разом відпочивати, я б теж стала для тебе не менш гарним другом, ніж Павлуша.
Ти, Яво, добрий, веселий та дотепний, і спогади про тебе залишаться у мене на все життя. А зараз я з тобою прощаюся і сподіваюся, що усе твоє життя буду добрим, веселим і щасливим, як і твоє дитинство.
До побачення, Яво, і усього тобі найкращого!»
Фото не загружается можно чече фото