Вчися доброму, погане на ум не прийде
Сучасний світ пропонує кожній людині багато можливостей для самореалізації і саморозвитку. Дуже важливо постійно самовдосконалюватися, читаючи книги, роблячи хороші і корисні справи, здобуваючи нові знання. Також потрібно зрозуміти своє призначення у цьому житті і впевнено іти по своєму шляху, не звертаючи ні на крок від поставленої цілі. А ціль має бути благородною, гарною і шляхетною.
Однак сучасний світ може також запропонувати багато речей, за допомогою яких можна схибити з дороги світла і добра. Куріння, алкоголь, наркотики, азартні ігри, спілкування з людьми, які мають погані наміри, можуть поступово, але впевнено перекреслити все те хороше, що було здобуто раніше.
Тому треба постійно ліпити себе по частинкам, створюючи ту людину, за яку б вам не було соромно. Адже найбільше мірило – це не думка інших людей, а ваша власна совість. Якщо вона чиста і спокійна, значить, усе гаразд. Якщо ж ні, задумайтесь, що ж ви зробили не так, в чому схибили, ідучи по життєвій дорозі. Кожного дня перед тим як засинати, подумайте, яким був сьогоднішній день, проаналізуйте свої вчинки. Якщо ви вчинили неправильно, когось образили, подумайте, як виправити це, і почніть новий день лише з хорошого.
Ви маєте жити, залишаючись людиною у будь-якій ситуації. Ви маєте навчатись лише позитивному, наслідувати тільки хороших людей. Не пускайте погане в свої думки, тоді воно не проникне і у ваше життя.
Живіть, прощаючи інших людей за їхні погані вчинки, не накопичуючи зла і негативу. З часом ви зрозумієте, що жити з добром у серці набагато легше, ніж нести тягар образ. Прощайте інших, адже ніхто не застрахований від помилки.
<span>Постійно самовдосконалюючись і творячи добро, ви помітите, що поганого стало менше у вашому житті. Воно стало радіснішим, щасливішим, кращим!</span>
Завершення Іваном Федоровичем 15 лютого 1574 р. друкування свого першого у Львівській типографії видання - “Апостола” - не лише підбивало підсумок річної праці майстра у місті Лева (роботи над книгою розпочались 25 лютого 1573 р.), а й ознаменувало собою початок книгодрукування на українських землях. Вибір Іваном Федоровичем тематики свого першого на українських землях видання дослідники пояснюють, насамперед, його тісними зв'язками з освіченими мирянами і духовенством Львова, котрі піклувались про забезпечення можливостей для подальшого розвитку освіти в Україні. Крім того, у майстра вже був досвід друкування подібної праці в Московській друкарні.
Коли (присл -.-.-.-) берег (ім. підмет) упав (дієсл. присудок), оголивши (дієприсл) бронзову (прикм) спину (ім) нерухомої (прикм) води (ім) (підкреслюєм -.-.-.- так як це все дієприсл зворот), білий (прикм, означення) кінь (ім. підмет) Шептало (прикм. означ) не (частка присудок) стримавсь (дієсл. присудок) і (спол) побіг (дієсл, присудок), перечіпляючись (дієприсл) об (прийм.) кореневища (ім.) верболозів (ім. підкреслюєм -.-.- так як це дієприсл зворот) , грузнучи (дієприсл) в (прийм) піску (ім) та (спол) задихаючись (дієприсл) від (прийм) незнаної (прикм) досі (присл, підкреслюєм все -.-.-.-), нестерпної (прикм, означ), та (спол) все ж солодкої (прикм означ) спраги (ім додаток), яку (займ, підмет) можна (присудок) вгамувати (дієсл присудок) живою (прикм означ), а (спол) не (частка) іржавою (прикм, означ) водою (ім, додаток), яка (займ, підмет) текла (дієсл, присудок) під (прийм) його (займ, означення) ногами (ім, обстав).
(коли...), питання до неї *коли?* [ ], запитання від неї *якої?*(яку..), питання від неї *яка?*(яка..).
(речення розповідне, неокличне, складне, з різними видами звязку: сполучниковим та безсполучниковим підрядним з непослідовною підрядністю підрядної обставинної часу та підрядних означальних)
якщо потрібен розбір кожної з частин цього речення
1. Коли берег упав, оголивши бронзову спину нерухомої води (розповідне, неокличне, умовно просте, двоскладне, ускладнене відокремленою обставинною, вираженою дієприслівниковим зворотом, неповне, поширене)
2. білий кінь Шептало нестримавсь і побіг, перечіпляючись об кореневища верболозів, грузнучи в піску та задихаючись від незнаної досі, нестерпної, та все ж солодкої спраги (розповідне, неокличне, умовно просте, двоскладне, ускладнене відокремленими обставинами, вираженими дієприслівниковими зворотами та однарідними означеннями, повне, поширене)
3. яку можна вгамувати живою, а не іржавою водою (розповідне, неокличне,умовно просте, двоскладне, неускладнен (але можливо ускладнене однорідними означеннями : живою, не іржавою), неповне, поширене)
4. яка текла під його ногами. (розповідне, неокличне, умовно просте, двоскладне, неускладнене, неповне, поширене)
Суржик - на украинском также суржик.
суржик - на украïнському тоже суржик.