Лижні змагання
Минулої неділі відбулися районні змагання зі спуску на лижах серед школярів. В змаганнях взяли участь учні трьох шкіл нашого району. Погода була чудова: світило сонечко, і свіжий сніг хрумтів під лижами учасників змагань. Один за одним юні лижники спускалися з гірки. Журі ретельно оцінювало не тільки швидкість, а й технічність спуску.
Найшвидшим був Миколка Петренко зві школи № 18. Але Антон Коваленко зі школи №33 не зробив жодної помилки. В журі довго сперечалися, кому ж віддати перемогу. Врешті-решт вирішили, що Микола та Антон поділять перше місце. Хлопці були задоволені цим рішенням. Як то кажуть, перемогла дружба.
Ми з сестренькою допомагали матусі на огороді
<span>Десь (обставина) у вікна (додаток) хуртовиця (підмет) била (присудок), зламане ховаючи крило (обставина).</span>
У мене теж є батьки, і вони добрі. Вони працюють, не покладаючи рук. Мама прибирає квартиру, готує різні страви, виконує дуже багато іншої роботи. Недарма кажуть: “Жіноча робота ніколи не скінчиться”. Це, звісно, правильна думка. Тато — головний у нашій сім’ї — забезпечує нас усім: купує одяг, продукти, постійно працює на різних роботах, аби нам нічого не бракувало.
Я вважаю, шо кожна дитина повинна допомагати своїм батькам тому, що батьки не встигають зробити все, що потрібно. Я допомагаю своїм батькам прати, прибирати в квартирі, поливати квіти, ходити до магазину.
У мене найчудовіші батьки, яким я завжди буду допомагати. Я дуже їх люблю.
Тричі відміряй, а раз відріж (роздум про зміст прислів’я)
Прислів’я дійшли до нас від наших пращурів як дорогоцінний мовний скарб. Вони відтворюють мудрі думки нашого народу, але цю мудрість можуть зрозуміти лише ті, хто поважає рідний край та рідну мову, хто гідний цієї мудрості.
Пригода, про яку я хочу розповісти, сталася влітку. Моя подруга Надя захотіла пошити собі сукню. Взяла великий шмат тканини, ножиці, голку та нитки. Почала шити. Вона була не дуже старанна і хотіла пошити дуже швидко. Ось Надя абияк зняла мірку, швиденько зробила намітки на тканині і вирізала великий шматок. Притулила до себе викрійку і вирішила ще підрізати. Зрізала вона ще з боків, та все на око, як-небудь, бо поспішала, хотілося швидше похизуватися сукнею. Відрізала, зшила, підрубила, а сукня мала.
Прийшла до мене та розповідає:
— Юлю, ти знаєш, я захотіла пошити собі сукню. Я раз поміряла, а потім декілька разів обрізала і трохи не вгадала.
Я посміхнулася:
— Надю, послухай-но, що я тобі скажу. По-перше, все треба робити охайно та старанно і думаючи. Але краще за мене скаже мудре прислів’я: “Тричі відміряй, а раз відріж”. Дотримуйся цієї мудрої думки, і ти пошиєш чудову сукню.
— Так, Юлю, зрозуміла я, що ти хотіла мені сказати. Дякую.
Не я навчала подругу, як шити гарне вбрання, виконувати все точно і охайно. Цьому навчає нас усіх народне мудре прислів’я.
Дерти горло-Кричати
Розбити глека-посваритись.
Передати куті меду-<span>перестаратися</span>