Жили у прекрасному місці під назвою " хепі енд" два зайчика - братика, які завжди вихвалялись, що вони найкращі і у них все завжди виходить краще ніж у всіх. І ось одного разу зібрав царь звірів усіх до себе і запропонував, створити для нього незвичний подарунок, і сказав, що хто зробить найкращий буде щедро нагороджений. Всі звірятка одразуж прийнялись до роботи, хтось робив картину, хтось збирав квіти для чарівного букета, і лише зайчики не могли придумати проте вихвалялись, що переможцями станут вони. І зайчата вирішили, що якщо вони зруйнують всі дарунки своїх супротивників, то їхній подарунок буде одним і самим найкращим. Вони придумали багато різних планів для втілення задуму в реальність. Вони зруйнювали всі дари, а самі думаючи, що все одно який подарунок дарувати, принесли в дар морквину. Лев дуже розгнівався.А білочка йому розповіла про все що сталось і він подякував усім звіряткам крім зайців, щоб ті на інший раз розуміли, на чужому нещасті, свого щастя не збудуєш.
<span>Нас так довго вели до майбутніх зірок комунізму,
Аж в очах потемніло від спалахів тої зорі.
Занедужали ми, занедужала наша Вітчізна.
Навіть вогник свободи жевріє лише – не горить.</span><span>По-звірячому били,кидали кати нас за грати.
Йшли щляхами негоди наосліп кудись,хто куди.
В українські серця вкарбувалися прокляті дати
І наруги, і зради,зневіри, ганьби і біди.</span><span>Наша мова-душа,в ній надія , і радість,і пісня.
Українці ми з нею, а не хохоли з давнини.
Від Петра до тепер познущалися з мови навмисно:
І “браточки”, і ляхи, і твої, Україно,сини.</span><span>Що ж скаженним душі чорнота притаманна,
Не холонить у них каменець яничарських сердець.
Україну роздерти-таке їх негідне завдання
І до ради нової вести нас ізнов, як овець.</span><span>Ну,і йдіть, хоч до дідька, кому не болить Україна.
А нам воля і праця, і небо свое голубе.
Батьківщина одна,наша матінко кревна,едина.
Збережемо ж її, українці, а, значить, себе!
</span><span />
Сьогодні у мого друга Андрійка день народження.Він запросив мене до себе на свято.
"Доброго дня,Андрійку!Вітаю тебе з днем народження і бажаю всього найкращого"-скажу я, коли прийду в гості.Там буде багато гостей,і я буду поводитися чемно і ввічливо.
Коли буду йти додому скажу:"Дякую за гарний вечір.До побачення".
Взимку, коли сніг вже давно вкрив своєю ковдрою подвір’я та стріхи хат, коли чудернацькі коштовні візерунки прикрашають вікна осель, у нашій країні відзначають два найбільші свята - Новий рік та Різдво. Ці свята пов’язані з великою кількістю традицій та народних звичаїв.
Кожна родина прикрашає свою оселю кольоровими стрічками та мішурою, зелена пухнаста ялинка ніби закликає своїм свіжим ароматом до святкування. її одягають в різнобарвні шати з гірлянд новорічних кульок. Біля цієї святкової красуні розкладають подарунки, та вся сім’я чекає тої миті, коли можна буде їх розгорнути. Зовсім маленькі діти чекають на Діда Мороза, який прийде вночі і виконає їхні найзаповітніші бажання. Та й я, відчувши всю цю атмосферу, виглядаю, раптом він з’явиться, веселий та рум'яний. Таким для мене є Новий Рік.
Але на цьому зимова казка не закінчується, через кілька днів Різдво. Це свято для мене не менш веселе. До вечері ми готуємо традиційні страви, яких неодмінно повинно бути дванадцять. І ми збираємося усією родиною за святковим столом. Потім, ввечері, до нас приходять веселі колядники, співають різдвяні пісні та щедрівки. Іноді, я з моїми друзями також колядую, щоб принести свято і в інші родини та отримати солодощі і подарунки.
Такими для мене є зимові свята, найкращі в усьому році. Вони зближують нас, дають нам велику кількість світлих вражень на наступній рік.
Теревені правити-болтать,разговаривать
брати на кпини-поднять на смех,пошутить над кем-то
схопити бога за бороду-что-то типо "родиться в рубашке" или "поймать удачу за хвост",быть удачливым
збитися на манівці-поддаться соблазну,сбиться с жизненного пути