Богдан Хмельницький (1595, м. Чигирин - 6 серпня 1657, Чигирин) ватажок запорізьких козаків, що організували заколот проти Польського правління в Україні, що врешті-решт призвело до передачі українських земель на схід від Дніпра від польського до російського контролю.
Здобув освіту в Польщі і служив з польськими військовими силами проти турків, Хмельницький, який став начальником козацтва у Чигирині, посварився з польським намісником цього регіону і був змушений втекти до фортеці Запорозького козацтва – напіввійськової громади, яка склалася з утікаючих кріпаків, бандитів і торговців, що оселилися вздовж Дніпра. Потім він організував заколот серед запорізьких козаків і за підтримки кримських татар в квітні 1648 р. пішов проти поляків. Перемоги завоювали йому додаткову підтримку незадоволених селян, міщан та духовенства України, які приєдналися до його масового повстання, яке дозволило йому у жовтні 1648 р. увійти до Польщі та захопити Львів. Після здобуття перемог у 1649 р. Хмельницький уклав мир з новим польським королем Казимиром який називався Зборським (18 серпня 1649 р.); його умови дозволяли йому створити в Україні практично самостійне козацьке князівство. Договір не задовольнив ні польської шляхти, ні послідовників Хмельницького, багато з яких залишалися підпорядкованими польським поміщикам; тому він відновив війну навесні 1651 р., але зазнав поразки в битві при Берестечку в червні і був змушений прийняти новий, менш вигідний договір. Потім він звернувся за допомогою до Москви проти Польщі і в 1654 р. наказав своїм козакам скласти присягу на вірність цареві Росії (Переяславська угода).
Згодом росіяни вторглись у Польщу, але Хмельницький, не задоволений своїм пактом з царем, вступив у таємні переговори зі Швецією, яка також воювала з Польщею. Він збирався укласти договір із шведами.
Хмельницький домагався автономії для своїх козацьких послідовників, хотів розбудувати незалежну країну. Попри те, що він потерпів поразки, він лишається символом боротьби за самобутність України.
В индии в тот период времени существовали касты:брахманы (жрецы- высшая каста), кшатрии (воины), вайши (крестьяне) и шудры (слуги), а также неприкасаемые которые не являются кастой. когда правитель захватывал земли он пленил часть населения этих людей звали "неприкасаемые". они не имели право ни на что жили они в руинах домов, ели отбросы. к ним как понятно из названия ни кто не смел прикосаться ибо это был великий грех.
Централизованное государство
В эпоху правления Людовика XVI (1774–1792) отмечались удачные для Франции периоды времени, однако слишком грандиозные проекты и военные кампании XVIII века привели к затяжному финансовому кризису. По причине ухудшающегося экономического положения, народного недовольства запутанной системой привилегий, дарованных дворянскому сословию и духовным лицам, а также отсутствия возможностей реформы, в 1789 году в Версале были созваны Генеральные штаты. 28 мая 1789 года аббат Сийес заявил, что третье сословие пройдёт процедуру поверки своих полномочий, и предложил сделать то же самое двум другим сословиям. Не дождавшись согласия, поверка была выполнена и депутаты, представляющие третье сословие, проголосовали за существенно более радикальные меры, чем планировалось изначально, объявив себя Национальным собранием, которое представляет не сословия, а народ.