<span>Широкі, рівні вулиці розкинулись посеред міста.
</span>Україна – розкішний вінок з рути й барвінку.
<span>Вулиці широкі, рівні.
</span><span>Струмок в’ється серед гаю, як стрічечка.
</span>Сумний Семен ходив цілий день по вулиці.
Был у Короля Глагола - страны Русский Язык - брат (тоже Глагол), и вот уже много лет о нём ни слуху ни духу. А жил он в маленькой деревушке на краю государства. У Глагола бедного была жена Наречие. Однажды родился у них сын – звали его Деепричастие.
Но бедно жила крестьянская семья. И не было у них имущества, и жизнь их была тяжела. Был Деепричастие похож на маму – он никогда не изменялся, и был непослушным, что ему не говори он всегда оставался неизменным.
Хотя отец научил всё-таки его быть совершенным и несовершенным. Это всё, чему он научился, потому что учится он не любил и учителей не слушался.
Деепричастие очень любил делать лапти-суффиксы, и каждая пара на другую не похожа была. На все случаи жизни! К одним друзьям-глаголам он ходил в лаптях "–а" или "-я", к другим в "-в", "-вши" или "-ши".
Когда он гуляет с друзьями, к ним прибегают запятые – сёстры-близняшки и идут рядом с Деепричастием. Лишь после того, как компания расходилась, запятые убегали домой, оставляя наше Деепричастие в полном одиночестве.
Так и жил сын Глагола Бедного и Наречия – Деепричастие.
Говорюща риба - головний персонаж однойменної казки Емми Андрієвської. Вона була "соромом родини", бо мала чинити так, як інші - мовчати. Тому балакуху вигнали подалі від риб'ячої громади. Автор наділяє свою героїню кращими рисами характеру: привітністю, щирістю, добротою, бажанням допомогти, вірністю. Єдиний її недолік - зайва балакучість, коли не було співрозмовника, то говорюща риба розмовляла сама з собою. Їй пощастило зустріти рибалку, з яким балакуха заприятелювала. На жаль, через свою довірливість говорюща риба закінчила життя на сковорці рибалчиної дружини. Приятель риби, небалакучий рибалка, був невдахою: йому не щастило з уловом, дружина завжди сварилася, докоряла чоловікові за малий улов. А говорюща риба зрозуміла його краще, ніж люди, і стала допомагати. Рибалка був добрим, не здивувався зустрічі з балакучою рибою, став їй за товариша. Він прислухався до порад нової приятельки і був щасливий від знайомства з нею. Коли рибалці стало щастити на річці, він вирішив віддячити говорющій рибі й запросив її в гості. Чоловік так і не дізнався про смерть приятельки, тому довго чекав її біля річки.
З самого початку існування людини природа ставила перед нею певні вимоги. Клімат, рельєф, оточення - з усім цим людина змушена була рахуватися, пристосовуватися. Природа таким чином впливала на становлення національного характеру.
Ознакою здоров'я людини і природи є краса, гармонія, приємні пахощі, краєвиди. Тому нас неприємно вражає, коли, мандруючи лісом, ми раптом натикаємося на залишки "цивілізації": пластикові пакети, посуд, ганчір"я, пляшки... Це безладдя псує красу, воно відбирає в людини те здоров"я, яке вона могла б отримати від здорової природи. Природа дуже хвора, земля потребує твоєї, людино, турботи й заслуговує на твою любов.
<span>Гуанкан-маки (версія Nigiri у формі човники) - рис загорнутий вертикально в стрічку норі, а зверху рису лежить ікра або будь-яка інша начинка.
<span>
Інгредієнти:</span>
На 1 порцію: 1 аркуш водорості норі (нарізати впоперек на стрічки шириною 3-4 см), 30 гр.ікри летючої риби, 30 гр.мяса краба, 30 гр.салата з водоростей, 80 гр.вареного рису для суші, маринований імбир , паста васабі (зелений соус-паста з хрону васабі), соєвий соус для суші.
</span>Приготування:Такі суші приготувати дуже просто:Зліпіть з вареного рису довгастий овальний колобок і покладіть на чисту рівну поверхню.Потім оберніть колобок смужкою норі так, щоб один її кінець заходив зна інший на 2 см, кінці склейте змочивши їх водою. Злегка зімніть рис і підправте зовнішній вигляд колобка з норі.Заповніть порожнечу гарніром (ікрою, крабовим м’ясом, салатом з водоростей). Суші готові. Зверху їх можна прикрасити крапелькою “Васабі”.Розкладіть на тарілці і подайте на стіл з маринованим імбиром і соєвим соусом.