Для чого людині дається життя? Як відшукати свій шлях у житті? На ці питання можна дати мільйон відповідей. Тобто в кожному віці та в кожній окремо взятій життєвій ситуації чи історії відповідь буде дана абсолютно різна. Життя — це дар, це можливість тут і зараз, можливість бачити, чути, робити, народжувати та мріяти.
Життя не купиш, ні за які пряники. Час назад не повернеш. Життя швидкоплинне й стрімко рухається вперед, тобто до кінця. І про це потрібно замислюватися ще в молоді роки. Ще в юності треба знайти себе, своє покликання, тобто обрати свій подальший життєвий шлях. І шкода, що деякі починають розуміти це лише на півдорозі, коли скоєно чимало помилок…
Багато хто з нас хоча б одного разу замислювався про сенс життя. Це не дивно, адже з кожним роком людина стає старшою, досвідченішою та мудрішою. З’являються серйозні питання щодо того, навіщо й для чого ми взагалі живемо. Цінності змінюються, друзі йдуть, діти виростають. Людина в результаті залишається наодинці з собою. Саме в такі моменти й починають лізти в голову різні, часом навіть дивні думки. Наприклад, чи вірно був обраний життєвий шлях, чи до вподоби та професія, яку здобуто, чи тій людині належить серце…
На мою думку, щоб відшукати свій шлях у житті, треба прислухатися до власної інтуїції. Але тільки цього недостатньо. А ще треба покладатися на здоровий глузд, тобто оцінювати свої вчинки з позицій розуму.
Ответ:
В)Учора,згадуючи Райгород,батьків і Катрю,він був у полонні скорботних почуттів
Объяснение:
<span> Книга - найцінніше багатство людини, так як з неї ми черпаємо для себе багато нового і цікавого. У стародавні часи книга коштувала дуже дорого, тому що вона писалася від руки. Продавши одну книгу, можна було купити стадо корів. А зараз книги доступні всім. Що може бути краще захоплюючій, добре написаної книги, яка дарує нам багато годин задоволення? Але, на жаль, ми не завжди дбайливо ставимося до цього чуда. Деякі вважають, що книгу можна порвати, малювати в ній пики, знаючи, що можна піти і купити іншу. Ми забуваємо про те, що за книгою стоїть колосальна праця багатьох людей.
Так давайте ж пам'ятати про тих, хто дає нам можливість отримувати знання з книг! Особисто я завжди дбайливо ставлюся до своїх співрозмовників - книгам. Я березі книги, як джерело інформації. Є книги, які я дуже люблю і хочу їх зберегти. Книги, які я купую або які є у нас вдома, будуть потрібні моїм дітям і онукам. Вони дорого коштують і тому вже заслуговують дбайливого ставлення. Приємно іноді «поширюють» очима по полицях, витягнути книгу, погортати її, прочитати якусь розповідь або якийсь вірш, подивитися картинки і отримати задоволення. Я бережу книги, тому що в книзі можна знайти цікаву, корисну інформацію.
Книга - це головний помічник людини. Комп'ютери та апарати можуть зламатися, а книга буде завжди. Книга - наш друг і вчитель. Над її складанням трудилося багато людей. Вона несе в собі мудрість попередніх поколінь, вчить нас жити. Якщо з книгою звертатися дбайливо, то вона буде служити довго і багатьом людям.</span>
<span><span>За такими ознаками ми звикли асоціювати осінь
іще з дитинства. Якщо із холодами та листям усе зрозуміло, то стосовно
пташок можна посперечатися. Спеціалісти кажуть: відлітати у теплі краї
вони починають набагато раніше, влітку.
Ті пернаті, чиї «теплі краї» – найдальші, відлітають уже у червні.
Дорога далека, пояснюють орнітологи. Саме тому солов'ї не співають у
липні – їх у нас уже не знайти. Влітку відлітає більша частина птахів,
говорять спеціалісти.
/Микола Слюсар, орнітолог
Найбільше летить птахів у південно-західному напрямку, близько 70\%
птахів летить саме туди. Менше 10\% летить у південно-східному напрямку,
будуть огинати Чорне море сходом/
Солов'ї та різноманітне болотне птаство до весни оселиться на півдні
Африки. Погіршення погодніх умов у вересні змушує збиратися в дорогу
другу хвилю мігрантів. Вони гуртуються на берегах водойм, де багато їжі
та схованок, а потім летять. В цей час ще більше пустіють водойми. Сезон
пташиних перельотів триває цілий рік – то до нас, то у вирій. Міграція у
теплі краї займає від 180 днів на рік. Восени ж відлітає зовсім
незначна кількість птахів.
/Микола Слюсар, орнітолог
Найпізніше відлітають, це, як правило, на кількасот кілометрів -так звані ближні мігранти, або їх ще називають кочівними видами/
Журавлі, деякі види голубів та синичок залишають свої українські
домівки найпізніше. І летять недалеко – у сусідні країни. До нас же в
цей час прилітають граки – ті самі, які ми звикли називати воронами.
Вони і віщують наближення зими.</span></span>
Синонім до слова дозвілля: відпочинок розваги
