Коли на серці важко, коли душу розриває туга або коли мрії від радості, мов шалені коні, летять вперед за далекий горизонт – життя стає дивним віршем. Таким особистим, рідним, своїм. І без сумнівів можна сказати – без поезії не минули дні жодної людини. Хай то будуть вірші зі старих порваних книжок, чи рядки, які доводилося заучувати в школі, чи, може, навіть те, що тихенько зазвучало якось в серці, коли прийшла весна.
Можна безкінечно наводити приклади «надзвичайно важливого і високого місця поезії в житті людини», можна писати довжелезні твори-роздуми про вплив віршів на формування особистості, можна диспутувати з любителями прози, але усі ці речі насправді є занадто мізерними у порівнянні з маленьким теплом у грудях людини, яка тримає в руках збірку улюблених віршів. <span> </span>
-Синку!,-спитав батько Олега- Чого ти такий засмученний?
-Мень у класі хлопці вдарили,-відповів хлопчик.
-А ти їм сказав що вони погано вчинили?, -запитав батько.
-Так! Але вони не слухали! А насміхалися надімною!,-казав Олег.
- А хто ці хлопці?
- Артем, Павло та Ілля,-відповів хлопчику.
-Моя тобі порада: Не зв'язуйзя з ними! У тебе в класі ще люди є, говори з ними.
- Спасибі тато!
Щедро - багатсько
ясно - світло
Не сиди на підлозі
найкращий малюнок
кришталева люстра
я не отримую газет
у диктанті трапляються помилки
земельна ділянка
далі незнаю
Я вважаю, що поняття доброта у сучасному світі використовується рідко, але слід зауважити на тому, що доброта все ж таки існує, бо це основа життя людей. Без добра людина и її життя не мають сенсу,бо така людина не прагне допомагати іншим, а живе лише для себе.