Для мене це Сковорода.Адже лише така глибоко ерудована,прониклива та iстинно справжня людина гiдна такого звання.Оспiвуючи свободу, митець порушив не лише проблему суто суспльну, а й моральнi тонкостi ,зобразив свободу як чиненайкрасивiшою рiччю людськоi долi.Григорiй Савич залишався вiдданим своiй iдеi ,як належить щирому спiвцю.Про таку постать можна говорити багато,але я скажу одне - не залишитись байдужим по вiдношенню до цiэi по-справжньому велетноi людини складно.
Ого багатенько... <u>прочитана мною книга</u>,була дуже цікавою вот
Лист для Діда Мороза<span>Любий Діду Морозе! Пише тобі дівчинка на ім’я Катя. У цьому році я вела себе майже відмінно. Ну, це якщо не враховувати ту бійку з Валерою. Ну і що? А він перший почав! Нічого було мені мишу в портфель підкладати!Ти не подумай, я тварин люблю, мені батьки навіть на день народження собаку подарували. Я назвала його Гризлом. Ну це окрема історія з погризеними туфлями. Я не хотіла рвати Валері штани, то ненавмисно. Я просто не розрахувала сили. Ну хто винен, що тато хотів хлопчика, а народилася я, і він, не падаючи духом, віддав мене у спортивну школу займатися боксом. І синця я не хотіла Валерчику ставити. Він просто повільно увертався, от і потрапило його око в зону атаки. Любий Дідусю! Ну, хоч я в не винна у цій бійці, ти все одно попроси пробачення у нього від мого імені. І подаруй йому гарну іграшку.А ще попроси пробачення від мого імені у Оленки. Вона, правда, зміючка, але все одно заслуговує на подарунок під ялинку. Ну просто там як ситуація склалася. На контрольній Оленка не давала мені списувати, а мені що ж, двійку додому нести? Вона сама винна, що так жаднічала. От якби не жаднічала, пішла б додому з двома косичками. А так одну прийшлося ліквідувати. Ну це ненавмисно! Просто в стані афекту я себе не контролюю. Ну так вийшло!<span>Дідусю, ти на мене не ображаєшся? Я ж уже веду себе зразково!! Я як по струночці ходжу! Таткові виховні методи дають про себе знати! Іноді я на уроках сидіти навіть не можу, тільки стою. І ще прохання! Дідусю, забери у татка отого рємня. Він йому зовсім не личить, та й боляче б’ється. Не треба мені подарунків під ялинку, поклади їх краще тим, кого я образила. Так буде краще. І мене совість не гризтиме.
</span></span>