Мав цар трьох синiв. У царя сусiдньої держави була дочка. Царевичi в неї й закохалися.
Сказала царiвна, що за того замiж пiде, хто здобуде для неї найцiннiше. Вирушили царевичi найцiннiше шукати.
Через рiк зiйшлися. Старший купив далекогляд, що видно з нього через три держави. Середульший здобув плащ, що понесе, куди здумаєш. Молодший роздобув лiки, що й мертвого оживити здатнi.
Глянув старший у далекогляд i побачив похорон. Скочили брати на плащ, полетiли. А то царiвну ховають. Молодший вийняв лiки, приклав померлiй до губiв, вона й ожила.
Має царiвна вийти за старшого, тому що вiн перший побачив її похорон. Отже, бути їй дружиною старшого брата. Справедливо стати дружиною середульшого, бо на його плащi дiсталися до померлої. Отже, вiдмовити йому не можна. Не можна вiдмовити й молодшому через те, що вiн її лiками оживив.
Зрозумiли брати її вагання та кажуть: "Хай не розум, а серце вирiшує!"
Вибрала царiвна наймолодшого брата. А старший та середульший були за них радi. (За нар. казкою, 157 сл.)
Речення - оповідальне, неокличне, односкладне, повне, ускладнене вставним словом, безсполучникове речення.
1. Ранок такий-то тихий та ясний придався: вітерець не війне, ні хмарка не збіжиться
2. Дивлюсь я: біла хмар ка криє сіре небо
3.<span>В магазин привезли: яблука, вишні, сливи, груші і аличу.
4.</span><span>Ми ходили у зоопарк і бачили там таких тварин: слона, зебру, лева, тигра, антилопу і мавпу.
5.</span>Надворі було видно, як удень: було видно усе дерево в садку, всі верби, кожну гілляку, кожний збляклий листок…<span>(І. Нечуй-Левицький)
6.</span>А вас просив би я зразки ліпити: ви чоловік тямущий і бувалий (Леся Українка)
7.Мир у світі таки буде: його хочуть усі люди<span>
8.</span><span>Любіть книгу: вона допоможе вам розібратися в строкатому сплетінні думок, навчить вас пова-лсати людину (М. Горький);</span>
<span>Кімната була залита сонцем, і в ній літали дрібні порошини.</span>
<span>Небо затягнулося хмарами, почав накрапувати дощик.
Ішов д</span>рібний дощик, і сірий туман застилав берег
<span>Шумлять поля, палають жаром домни, в садах плоди звисають важко з віт
</span><span>Як добре знати, що тебе веде твій власний шлях..
</span>
просте
<span>Це був ясний день
</span><span>Шуміла верба дороги</span>
<span>Зійшло сонце
</span><span>Надворі почало сутеніти
Невдовзі розвиднілось</span>