В нашем дворе ходят легенды что ночю по двору ходит таинственный дворник который непонятно чем занемаиться ночю однажды я услышал большой шум но я не понял какой тогда я пошёл с сестрой посмотреть так как мы сней оба не спали мы вышли во двор во дних пижамах и до сих пор раздовался этот таинственый шум и шум с каждым нашим движением усиливался мы онемели и остановились вместе с сестрой мы онемели от ужаса тот дворник стоял перед нами
оказываеться когда он подашёл на свет фанаря это оказался наш папа с газоно касилкой который кстати работает гозоно касильшиком и мы до сих пор вспоменаем с сестрой и папой этот случай с
ТМАОТМСОЧТ ОИЫОПРАВЛП РШЛПАЕГ6 5М5ППАГФ НАГРПСА НГПВРСВННА ПЩФЦДЕК ШПОКЩО ОЛАКЛ ЛУРАУЦГШ АТПЛПОАЛ ШОАРЫ ЛОЫВ ГЗШРГЫШЗМ ШЗВАЦЩЗ ШУЩПФЗ УЩШЙАГЗ ШЩП ИУЦШЩАРНЩ АПНУЩ ВШЩПГЦЩШ ВАНШЩ ОАРЫШ ПГЩЫ ЦНАЦ ПРГОНРОК
Вот ответ на твой вапрос(достаточно лёгкий)
Рождество Христово,Крещение Господне,<span>Как и все двенадцать праздников церковного года</span>
«Слово про похід Ігорів» — найвизначніша пам'ятка культури Київської Русі. Написана невідомим автором, вона пройшла крізь століття, подолавши усі перешкоди. Цей твір — героїчна, сповнена палкої любові до Вітчизни, до свого народу поема-заклик, яка лине із сивої давнини, гаряче відлунюючи і в серцях сучасних українців. Центральним образом «Слова...» є, безумовно, Руська земля.У бою князь Ігор — справжній герой, який не боїться смерті: «Краще потятим бути, аніж полоненим». Може, і не було б того ганебного полону, якби він не повернув полк назад, щоб допомогти Всеволодові, оточеному ворогами. Але ж тоді це не був би князь Ігор, чесний, мужній лицар, який знає закони дружби й не порушує їх.Герой не втратив гідності й честі навіть у половецькому полоні. Він обдумує втечу, йому необхідно повернутися на рідну землю, щоб бути з народом, виправити становище. Мені здається, що допомога сил природи Ігореві є дуже знаменною. Князь не перестав бути героєм ні для Русі, ні для народу. Недаремно автор говорить про «тоску», що розлилася по землі, про траву, яка «никне жалощами»... І зовсім інший настрій, коли Ігор повернувся: «землі раді, городи веселі».<span>
</span><span>Руська земля у творі — це те, що для наших предків було найдорожчим. Вони ішли у бій «за землю Руську», за неї страждали і гинули. Та й сама Руська земля стогнала від князівських міжусобиць, «колишні часи і князів колишніх пригадуючи!». Тому провідною у «Слові...» є ідея єдності всіх руських земель, адже, тільки об'єднавшись, удільні князі зможуть перемогти своїх ворогів, захистити Батьківщину.«Слово про похід Ігорів» — це поема слави, вірності і патріотизму наших предків, це наша історія. І як добре, що цей прекрасний твір Головний герой «Слова» і мені здається щирим, правдивим. Це жива людина, нехай із деякими вадами, але по-справжньому благородна, гідна поваги й любові.</span>
