Була похмура осінь. Падав дрібний дощик. Він так падав, з таким звуком, наче перлини розсипаються. світило
сонечко. Коли падав дощ, переливалися від сонця смужки туману. Дощик щось мені шепотів. Він говорив мені щось
сумне. Я розуміла. Він сказав мені, що осінь настала, що сумно мені, дощику. Птахи не співають, і мені, дощику, дуже
сумно. Мені стало шкода дощику. Сонце заспокоювало мене. Бідний дощик! Перлини падали і падали ... Сонце зайшло
і ще сумніше стало. Дощик пройшов. І я пішла додому. І дощик мені хмаринкою помахав, як рукою. Ось яка буває
сумна осінь.
весь интернет облазил, нигде нету такого
Безстрашний принц бється за руку принцеси
Пшениця [пше|ни'|ца] 7б., 7зв., 3 скл.
Як що заглянути людині в душу ви зможете побачити лише там цю людину тому що зовнішність часто буває оманливою