1)фарватер мелеет, разным мусором заполняется и время судоходства резко сокращается, а на его расчистку и углубление требуются весьма крупные бабосы, а их как всегда, нет
2)скорость доставки грузов крайне медленная
3)в холодном российском климате период навигации короток, а если ещё на данной реке проблемы (см. п. 1),то река выручает разве что с северным завозом, да и то не всегда
4)при наличии рядом идущей параллельным/близким курсом, ж-д и /или автодороги, перевозки грузов по реке можно привлечь разве что низкими тарифами и только для массовых грузов (песок, стройматериалы, руда и т. п.., но никак не скоростью и всесезонностью доставки.
. ЗНАНЬ Перевірка домашнього завданняУчні у парах презентують розповіді про квіти, які їм найбільше подобаються, або улюблені квіти їхніх родин.СПАСИБІ ЛЮДЯМ, ЩО ЗРОСТИЛИ ЛІССпасибі лвідям, що зростили ліс: За всі дуби, ялини в пишнім гіллі І за красу отих зелених кіс, В яких стоять гнучкі берізки білі. Коли б не ліс, не знали б ми про те. Що є фіалка й пролісок на світі. Як у маю конвалія цвіте — Найкраща, найніжнігаа поміж квітів. Від суховіїв сохнула б земля. Була б вона подібна до пустелі. А ліс накличе хмари на поля — Дощі проллються врсняні, веселі... Спасибі лтдям, що зростили ліс.М. Познанська— Чому ми дякуємо людям, що зростили ліс?— Що попросила б людей природа, якби вміла розмовляти?III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ— Сьогодні на уроці ми розглянемо можливі скарги від природи.IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ1. Розповідь учителя— Послухайте оповідання про сумні пригоди коника.Сидів у траві коник. Розглядав усе довкола. Сонце світило, і так приємно, тепло було конику в соковитій траві, що він зіпнувся на ніжки і засюрчав. Раптом зашуміло, і на коника упала тінь. Зверху щось звалилося і притиснуло його до землі...— Я коника спіймав — промовив один хлопчик до іншого.— Покажи! — попросив інший.Перший протиснув пальці під долоню, якою накривав коника, боляче здушив його, а потім узяв за складені крильця. Коник намагався вирватися, почав розгинати свої ніжки, які завжди рятували його, однак нічого не виходила.— Ого,— промовив другий хлопчик, дивись, які у нього довгі вуса. І ніжки смикаються.Він схопив ніжки коника. Але перпіий хлопчик був не такий злий і легковажний, як другий. Пін розумів, що коник живий, що він також бачить навколишній світ — сонце, небо, траву...— Не чіпай його,— сказав перший хлопчик. Ми його відпустимо. Нехай собі стрибає.І кинув коника далеко у траву. Упав коник у траву і пострибав чим далі від небезпечного місця.За Ю. Аракчеєвим— Розкажіть, чи доводилося вам спостерігати за схожою поведінкою дітей чи дорослих.— Часто природу руйнує бездумна, безвідповідальна поведінка людей. Добрі й розумні вчинки допомагають захищати природу.Пройдіться вулицями свого населеного пункту. Зверніть увагу на тіла живої і неживої природи. Напишіть розповідь-скаргу від імені рослини, тварини, ґрунту тощо. Зобразіть скаргу за допомогою малюнка.Поміркуйте, що можна зробити, щоб виправити ситуацію.Після закінчення роботи проведіть презентацію. Запросіть на неї дітей з інших класів, батьків.Оцініть результати роботи.2. ФізкультхвилинкаV. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬРобота в групах— Уявіть, що квіти, дерева і птахи вирішили написати побажання людям. Запишіть їх побажання. Потім з кращих побажань можна зробити красиві плакати і розвісити їх у парку або в лісі.— Кожна група отримує запитання, яке необхідно обговорити вголос, висловити свої міркування, дійти спільної думки та зробити висновок.а) Що запише нежива природа в книгу скарг?б) Що запишуть рослини в книгу скарг?в) Що запишуть птахи і тварини у книгу скарг?Учні разом з учителем читають скарги і на кожну з них дають відповіді. Зразок скарг від природи1) «Не рвіть нас з коренем, а зрізуйте ножем.» Чия це скарга? Чому потрібно зрізати ножем?2) «Ми поспішали, прилетіли до своєї шпаківні, а вона розбита. Як нам жити? Де?» Чия це скарга? Як учинити?3) «Ми — солдатики і жучки-сонечка. Тільки сонечко пригріло, ми вилізли погрітись, а діти швидко нас зловили і стиснули у долоньках. Не беріть нас до рук! Благаємо!» Хто звертається по допомогу?4) «Я — річка. Мені важко нести у воді каміння, сміття, непотрібні речі. Незабаром пропаде вся риба». Що ми повинні зробити, щоб допомогти річці?5) «Просять дерева — не рвіть наші гілки, листя. Нам дуже боляче!» Як ми можемо відповісти на цю скаргу?<span>VI. Підсумок уроку. Природознавство 2 кл. Проект. «Книга скарг» природи</span>— Про що йшлося на уроці?— Що вас зацікавило?VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ<span>— Напишіть розповідь-скаргу від імені рослини, тварини, ґрунту тощо. Зобразіть скаргу за допомогою малюнка.</span>
Географическая оболочка - природный комплекс, возникающий в слое
взаимодействия и взаимопроникновения литосферы, гидросферы и атмосферы и
сформировавшийся под воздействием солнечной энергии и органической
жизни. Обычно в географическую оболочку включают 10-12-километровую
толщу атмосферы над уровнем океана, всю гидросферу и 4-5-километровый
слой литосферы.
Целостность географической оболочки определяется непрерывным энерго- и массообменом между сушей и атмосферой, Мировым океаном и организмами. Природные процессы в географической оболочке осуществляются за счет энергии Солнца и внутренней энергии Земли (эндогенные силы) . В пределах географической оболочки возникло и развивается человечество.
Географическая оболочка является объектом изучения физической и экономической географии.
Природный комплекс (природная геосистема, географический комплекс, природный территориальный комплекс) - закономерное пространственное сочетание природных компонентов, образующих целостные системы разных уровней (от географической оболочки до фации) ; одно из основных понятий физической географии. Обычно включает участок земной коры с присущим ему рельефом, относящиеся к нему поверхностные и подземные воды, приземный слой атмосферы, почвы, сообщества организмов. Между отдельными природными территориальными комплексами и их компонентами осуществляется обмен вещества и энергии.
Антропогенные формы рельефа образуются при преобразовании мелиорации земель (террасирование и обвалование склонов, постройка оросительной и дренажной сети)
I. ОБЩИЕ СИДЕНИЯ 0 ГЕОЛОГИИ МАЛОГО КАРАТАУ
Малый Каратау представляет северо-восточные отроги хребта Ка-ратау - протяженного горного кряжа, разделяющего Сырдарьинскую и Чу-Сарысуйскуг впадины. В экономическом отношении это крупнейший фосфоритоносный бассейн; з геологическом отношении - уникальный объект с широким спектром отложений самых разнообразных обстановок осадконакоплекия, богатейшими комплексами кембрийской и нижнеордовик-ской_ фауны и весьма своеобразной покровно- складчатой структурой.
1.1. История геологических исследований отчетливо разделяется на три этапа. На первом этапе, охватывающем конец 19 и начало 20-го века (до середины 30-х годов), проводились единичные маршрутные пересечения (Н.А.Северцов), мелкомасштабное геологическое картирование всей территории (В.Н.Вебер) и двухсоттысячные съемки отдельных планшетов (В.Ф.Беспалов, В.Н.Бубличенко, М.С.Волкова, И.И.Машкара, Л.Н.Тарасов). В результате работ были охарактеризованы наиболее общие черты геологического строения и заложены основы стратиграфии Малого Каратау.
На втором этапе с конца 30-х до конца 60-х годов проводились систематические детальные работы на всей территории Малого Каратау; началом их послужила находка И.И.Машкарой пластовых фосфоритов в
1935 году. В сороковые годы велись поисковые Ш.Л.Безруков) и разведочные (Е.М.Гиммельфарб) работы на фосфориты, в ходе которых были найдены и описаны практически все известные в настоящее время месторождения, а также разработаны довольно детальные схемы стратиграфии и тектоники региона.
С 1954 года проводилась полистная геологическая съемка (А.И. Красильников, Х.Д.Лем, Н.В.Седов, Г.А.Ярмак и др.); параллельно велись тематические работы по оценке перспектив ванадиеносности (С.Г. Анкинович), по биостратиграфии нижнего палеозоя (К.А.Лисогор) и стратиграфии докембрия (В.Г.Королев). В результате работ для всей территории была составлена весьма подробная геологическая карта масштаба 1:50000, детально разработана стратиграфия и предложена тектоническая схема Малого Каратау.
Третий этап охватывает период с начала 70-х годов до^дане. Основное внимание в это время уделялось тематическим работам по страти-г графии и палеонтологии
