Важнейшее условие жизни в океане — это растворенный в воде кислород, которым дышат морские обитатели. Водный источник кислорода — водоросли, в которых осуществляется фотосинтез, поэтому на поверхности кислорода больше, чем на глубине. У морских обитателей есть плавники, жабры, скликая чешуя, плавательный пузырь, именно это является приспособлениями морских обитателей к жизни в воде.
То что ниже 0 выделить синим, выше 0 - красным
1) Кордильеры расположены на западе Северной Америки, вытянуты вдоль побережья Тихого океана.
Море́на (рос. морена, англ. moraine, till, glacial drift; нім. Moräne f) — скупчення несортованого уламкового матеріалу, який переноситься і відкладається льодовиками.Льодовикові відклади (рос. ледниковые отложения, англ. glacial deposits, glacial drift; нім. Glazialablagerungen f pl, glaziale Ablagerungen f pl, glaziale Sedimente n pl, Gletscherablagerungen f pl) — геологічні відклади, утворення яких генетично пов'язане з сучасними або древніми гірськими льодовиками і материковими льодовиковими покривами. Поділяються на власне льодовикові (гляціальні або морени) і водно-льодовикові. Перші виникають шляхом безпосереднього осідання на ложі льодовика уламкового матеріалу, що переноситься в його товщі. Складені несортованими пухкими уламковими г.п., частіше за все валунними глинами, суглинками, супісками, рідше валунними пісками і грубощебенистими породами, що містять валуни, щебінь, гальку. Водно-льодовикові відклади утворюються всередині і на периферії льодовиків з відсортованого і перевідкладеного талими водами моренного матеріалу. Серед них виділяють водно-льодовикові, або флювіогляційні відклади — відклади потоків талих вод (шаруваті піски, ґравій, галечники) і озерно-льодовикові (лімно-гляційні) відклади.
Всі типи Л.в. утворюють складні поєднання (льодовикові комплекси або льодовикові формації). Особливо характерні вони для молодої четвертинної (антропогенової) системи, під час утворення якої численні материкові льодовики покривали величезні площі в межах сучасних помірних кліматичних поясів. Серед відкладів верх. протерозою, венду, верх. палеозою, ордовицької системи і докембрію також відомі древні Л.в., звичайно сильно ущільнені, зцементовані, а іноді й метаморфізовані (тіліти)
Часто в печати мелькает упоминание об исторической несправедливости к Христофору Колумбу, открывшему Америку, но так и не увековечившему своего имени в ее названии. Америка была названа в честь другого человека. А в чем несправедливость-то? Колумб Америку не открывал. Он открыл Вест-Индию, за что и пожал все причитавшиеся ему лавры. Он поплыл открыть новый торговый путь, с помощью которого можно было бы миновать неспокойную Азию и сократить срок путешествия. За чем пошел, то и нашел.
Вслед за ним поплыл Америго Веспуччи, который много раз плавал вдоль северных и восточных берегов открытой земли. Карты Колумба ничего почти не добавили к картам Магеллана, а карты Веспуччи позволили составить правильное представление об Америке как о материке. Веспуччи помогал в снаряжении экспедиций Колумба и был его другом. По отзывам современников, Веспуччи был честным, умным человеком и обладал немалым талантом. Благодаря этому таланту он оставил записки о новых землях, в которых описал их природу, животный мир, звездное небо, нравы аборигенов. Говорят, что немного преувеличивал, но виною всему – талант писателя.
