С севера гольфстрим на физической карте обозначенны синеми стрелками
Гірські́ поро́ди<em /><em /><em /> — природні агрегати однорідних або різних мінералів, утворених за певних геологічних умов у земній корі або на її поверхні. М. С. Шатський визначав гірську породу, як парагенезис мінералів. Як правило, гірськими породами вважаються тільки тверді тіла, хоча в широкому розумінні до гірських порід входять також рідкі речовини (вода, нафта тощо) та природні гази.
Мінера́л<em /><em /><em /><em /> — природна хімічна сполука кристалічної будови, що утворилась під час геологічних та геохімічних процесів в земній корі або за еквівалентних процесів на інших космічних тілах у Всесвіті, однорідний за своєю фізичною будовою та хімічним складом.[1] Типовим прикладом мінералів можуть слугувати складові частини гірської породи граніту: польовий шпат мікроклін , кварц , слюда мусковіт . Число відкритих мінералів зростає з року в рік і нині перевищують 4000. Наука, що вивчає мінерали зветься мінералогією.
<em>У вузькому значенні,</em> мінерал — природна хімічна сполука кристалічної будови, що утворюється внаслідок прояву геологічного процесу. Ця дефініція є найбільш визнаною й охоплює передусім типові (обов'язкові, прямі) природні об'єкти, які є складовими частинами гірських порід, руд і утворились внаслідок прояву геологічних процесів на Землі або інших космічних тілах.
<em>У широкому розумінні поняття,</em> до мінералів зараховують також рідини — нафту, мінеральну воду та природний газ.
<span>Наука развивается благодаря новым открытиям, решением новых задач. Наука- это система знаний и поэтому призвание науки - добывать новые знания. Для этогo необходимо дерзание, желание, государственное финансирование. Использование достижений науки на благо народу возможно лишь в демократическом обществе. Наука и образование очень взаимосвязаны и взаимозависимы. Наука не может осуществлять свои функции без образованных людей, а образование без науки невозможно.</span>
