1.б <span> Западно-Каз-ая</span>
2.б сельском хозяйстве
3.д <span> Костанайская, Акмолинская, Северо-Казахстанская</span>
4.в <span>Павлодарской</span>
Дніпро — типова рівнинна річка з повільною й спокійною течією. Має звивисте річище, утворює рукави, багато перекатів, островів, проток, мілин. Ширина долини річки — до 18 км. Ширина заплави — до 12 км. Площа дельти — 350 км². Живлення змішане: снігове, дощове й підземне. Близько 80 % річного стоку Дніпра формується у верхній частині басейну, де випадає багато опадів, а випаровування мале[1]. Водний режим річки визначається добре вираженою весняною повінню, низькою літньою меженню з періодичними літніми паводками, регулярним осіннім підняттям рівня води та зимовою меженню[1].
Назва Дніпро є скіфською за походженням. Скіфське Данапр перекладається як «глибока ріка» (дан — ріка + апр — глибокий)[6].
Найдавніші письмові відомості про Дніпро залишив грецький історик і географ Геродот у четвертій книзі своєї історії, що називається «Мельпомена»:[1]Борисфен — так він називав Дніпро. Перші вітчизняні відомості про Дніпро є в літописах Київської Русі — «Повість врем'яних літ» й у великому поетичному творі «Слово о полку Ігоревім»[1].
Нині водою річки користується 70 % населення України (майже 35 мільйонів осіб), також на нього припадає половина всіх річкових шляхів країни й основна частина (близько 60 %) річкових перевезень вантажів і пасажирів[1].
Історія України-Русі пов'язана з Дніпром. Його басейн є центральним місцем етногенезу й націогенезу українців. Київ — столиця України, завдяки Дніпру лежить на перетині торгових шляхів між Сходом і Заходом, Північчю й Півднем.
<span><span>Сан-Франциско река</span><span>(Rio Sã n Francisco) — p. в Бразилии, вытекает под 20°20' ю, ш., течет на С через штаты Минас Гераэс и Бахию, далее составляет южную границу штатов Пернамбуко и Алогоас и впадает в Атлантический океан. Длина 2900 км. Притоки: Паракату, Урукупа, Пардо, Карунханха, Коррентес и Рио Гранде слева; Рио дас Вельхас и Рио Верде Гранде — справа. Начиная с водопада при Пирапори (17°20'), С. судоходна на протяжении 1500 км. Затем от г. Хатоба образует ряд стремнин и грандиозный водопад (80 м высоты) при Паоло Аффонсо. После 300 км порожистого течения русло реки вновь расширяется и, начиная с г. Пиранхас до устья, С. становится судоходной (264 км). Несудоходный участок С., от Хатобы до Пиранхас, обслуживается железной дорогой.</span></span>
Ось таке←<u />··················