Твір-опис за картиною Катерини Білокур «Квіти за тином»
На картині Катерини Білокур — чудові квіти на фоні чистого, погідного
неба. Їх можна розподілити на два букети. Один, ближній, перебуває у
затінку, другий — більш виразний, світлий, осяяний сонячними променями.
Кольорів небагато: червоний, зелений, білий, голубий. Але вжито багато
проміжних барв.
Я думаю, майстриня дуже любить природу, безмірно закохана у квіти. А
їх тут безліч. Тягнуться до сонця рожеві мальви. По березовій гілці
поплелась в’юнка берізка. Чарують око білосніжні ромашки й оранжеві
лілії, рожево-червоні тюльпани і настурція з вишневими прожилками на
пелюстках.
Картина чарує гармонією кольорів і форм, захоплює красою і майстерністю.
Поетична розповідь про дитинство за повістю "Гуси-лебеді летять":
Дитинство - найчарівніша пора. З цим погоджується і М. Стельмах у творі "Гуси-лебеді летять". У цьому тексті автор ділиться найсокровеннішим - розповіддю про власне дитинство, стосунки з однолітками, цікаві історії з дорослими. Він з особливою теплотою згадує своїх рідних людей та ті зовсім не безтурботні, проте щасливі дні.
Дитинство письменника проходило у 20-х роках минулого століття. Було все: нестатки, голод, холод. Але було й чимало світлих та прекрасних митей. Михайлик розповідав про себе сам, був жвавою та допливою дитинкою. Хлопчик з особливою шаною ставився до природи та навколишнього світу, розумів його. Можливо, і я колись складу поетичну розповідь про своє дитинство.
я читала вашу книгу, але вважаю, що цей твір ще не скінчений.
Розгулювала, схопила, розкрила, розсердилася, мокрий.