А , б , а, б ,в ,г , а ,в, б, б ,а, в, а.
Рідна мова дається народові Богом, чужа - людьми, її приносять на вістрі ворожих списів (Захарченко)
Мова - душа кожної національності, її святощі, її найцінніший скарб (Огієнко)
І возвеличимо на диво , і розум і наш язик (Шевченко)
Чужу мову можна вчити за 6 років, а свою потрібно вчити протягом всього життя (Вольтер)
Я дуже люблю...народну, українську мову, звучну, барвисту і таку м'яку (Толстой)
29- Двадцять дев*ять
65- Шістдесят п*ять
120- сто двадцять
18-еро - Вісімнадцятеро
У незнайомому лісі
<span>Уперше в житті Сашко був у справжньому лісі. Переважали тут сосни. Високі, стрункі, жовтокорі, вони змикалися вгорі рясним гіл-лям. Сашко змалку відрізняв сосну від ялини. Принесе, бувало, мати під Новий рік невеличку пишну сосну, прикрасить блискучими кулька-ми, обвішає цукерками і каже: «Оце тобі, Саш-ку, ялинка. Грайся, друзів запроси». Та хлопець добре знає, що це сосна. Ялинка акуратніша, стрункіша, у неї короткі голочки, а в сосни довгі, звисають китицями. Ось хоровод струнких берізок. Вони, як ті шестикласниці на перерві, збіглися пошепотіти. А що то за деревце таке кремезненьке на га-лявині? Наче клен, проте листя трохи інакше ви-різьблене, округліше.У лісі духмяно пахло хвоєю і різнотрав’ям, було вогкувато, навіть задушливо. Часом, коли ліс густішав і юного мандрівника щільною сті-ною обступали де-рева, його проймав легенький острах. І знов аж по-темніло в лісі – так густо зійшлися де-рева. Чутливі вуха заполонив багатого-лосий хор лісового птаства. Дивно, але раніше Сашко не помічав пташиного гомону. Скрекоче сорока, кує зозуля, а шпак старається за цілий колектив: він уміє і по-жаб’ячому, і навіть по-солов’їному... Птахи плакали й реготали, схлипували, свистіли, зітха-ли (За К.Світличним).</span>
Львів найстародавніше місто в Ураїні.Воно велике й красиве.В Львів приїжджають туристи з усіх країн світу. Там є дуже багато цікавих місць. Є шоколадна фабрика. Є шахта де видобувають каву. Я вже подорожувала Львовом й хочу поїхати туди ще раз.