Яким було українське село у 18 — першій половині 19 ст,?
Життя українських селян не змінилося з попередніх часів. Як і раніше, села закладали поблизу річок та озер, утворюючи вулиці, обабіч яких стояли хати й простягалися городи. Традиційними були зовнішній вигляд та внутрішнє опорядження хат. Про те, яким був побут українських селян, якими клопотами вони переймалися, якими були звичаї українського села, довідуємося з творів І. Котляревського, Г. Квітки-Основ’яненка, Т. Шевченка, М. Гоголя. У другій половині 19 - на початку 20 ст. картини селянського побуту майстерно змальовували Панас Мирний та Іван Нечуй-Левицький, з творами яких познайомитеся на уроках української літератури.
Цінним історичним джерелом є рукописні ілюстровані альбоми Домініка П’єра де ла Фліза, француза за походженням, який від 20-х років 19 ст. був лікарем на Київщині. У службових поїздках Київщиною він не лише надавав медичну допомогу, а й занотовував почуте й побачене. Записи доповнював малюнками. Ось як де ла Фліз розповідає про побут українських селян: «Селянські житла (на Київщині) скрізь збудовані з дерева, вони, як правило, теплі взимку. Їх зовнішнє й внутрішнє планування всюди майже однакове... Майже всі хати вкриті соломою. Загалом у селах будинки невеликі, у них рідко буває більше однієї кімнати, перед якою є сіни, з другого боку від сіней роблять комору без вікон. У кімнаті завжди є піч. Хати заможніших селян часом просторіші, кімнати не такі тісні, у них більше порядку й чистоти, досить часто вони побілені всередині і ззовні. Внутрішнє впорядкування кожної
хати майже скрізь однакове. В усіх помешканнях завжди можна бачити в кутку кімнати напроти дверей грубо намальовані образи святих у більшій чи меншій кількості, прикрашені натуральними висушеними квітами та білими рушниками, вишитими червоними узорами. У їхніх помешканнях зовсім немає меблів, хіба що іноді шафа і декілька простих стільців.
Їжа селян майже однакова як улітку, так і взимку. Вони харчуються такими стравами: хліб житній, гречаний або ячмінний,
зрідка пшеничний, за винятком свят та місцевостей, де пшениця родить. Борщ готують із салом або зі свининою, капустою, буряками, щавлем влітку та з іншими овочами. Зрідка селяни їдять яловичину, частіше свинину, баранину або птицю, але лише на свято або в неділю. Взагалі вони споживають багато картоплі, яку вирощують всюди, особливо на піщаних ґрунтах, а також ячмінну, гречану, пшоняну кашу та галушки, які готують з житнього, пшеничного або іншого борошна, яєць, молока й сиру. Горіхи, бобові, кукурудза, часник, цибуля, свіжі або солоні огірки також належать до їхнього раціону. Для їжі вони користуються простим мальованим глиняним посудом. Ложки, якими вони користуються, виточені з дерева, відполіровані, вкриті лаком і також складені рядочком у шафі. Виделки їм майже невідомі...».
.Добиться выхода к морям для торговли и культурного общения со странами Европы (на севере - к побережью Финского залива и Балтики; на юге - к берегам Азовского и Черного морей).
2.Быстрее развивать национальную промышленность.
.Создать регулярную армию и военно-морской флот.
.Реформировать государственный аппарат, не отвечавший новым потребностям.
.Наверстать упущенное в области культуры.
Борьба за решение этих государственных задач развернулась в 43-летнее царствование Петра I (1682-1725)
В 1824 году поступает в гимназию, а в 1830 году становится студентом в Петербурге. Через 4 года (то-есть в 1834 году) Пётр напишет стихотворение, которое многим известно - "Конёк-горбунок".
С 1836 года начинается период, когда Пётр пробует себя в лирике, романтической балладе. В этом же году уезжает в Тобольск, где прожил до конца своей жизни.
<span>Гражданская война в России (1917—1922/1923) — цепь вооружённых конфликтов между различными политическими, этническими и социальными группами на территории бывшей Российской империи.</span>Преамбула<span>Основная вооружённая борьба за власть в период Гражданской войны велась между РККА большевиков и вооружёнными силами Белого движения, что получило отражение в устойчивом именовании главных сторон конфликта «красные» и «белые». Обе стороны на период до полной своей победы и умиротворения страны предполагали осуществлять политическую власть путём диктатуры. Дальнейшие цели провозглашались следующие: со стороны красных — построение бесклассового коммунистического общества, как в России, так и в Европе путём активной поддержки «мировой революции»; со стороны белых — созыв нового Учредительного собрания, с передачей на его усмотрение решения вопроса о политическом устройстве России.</span>