В одной далёкой стране жил вулкан. Он был весь покрыт зеленью, деревьями и издалека казался мягким и пушистым. У подножия вулкана жили люди, т.к. возле него было тепло, он закрывал дома от ветра. Вулкан был очень добрый, каждое утро он просыпался в хорошем настроении, здоровался с птицами,пролетающими мимо. Еще он любил облака и даже иногда надевал на свою вершину большую симпатичную шапку из белых нежных облаков. Но вот однажды утром он проснулся в дурном расположении духа. Что-то внутри него шевелилось, что-то нехорошее. Он почувствовал раздражение и испугался. Тогда он решил,что надо успокоится и подавил в себе неприятные чувства, отвлёкся на птиц и облака и вроде бы всё прошло. Но на следующий день всё повторилось,он опять проснулся в жутком раздрае, не понимая,что с ним происходит. Внутри что-то нарастало и клокотало. Вулкан задумался и вспомнил, как ему рассказывали птицы,что когда вулкану плохо,они взрываются и изливаются потоками пылающей лавы, убивая всё вокруг. Вулкан еще больше испугался, он не хотел повредить деревьям,животным и людям,которые жили возле него. Так прошло несколько дней, вулкан просыпался каждое утро всё в большем раздражении, к которому теперь еще добавился и страх. Он подавлял в себе неприятные чувства, отвлекался, но этого хватало ненадолго. Внутри клокотало с каждым днём всё сильнее.
Вулкан решил предупредить людей и зверей о грозящей опасности и начал потихоньку дрожать. Первыми улетели птицы, потом убежали звери. Но люди почему то не спешили. Самые осторожные собрали свои вещи и уехали. Но многие остались, надеясь, что эта дрожь земли пройдёт и всё будет,как раньше. Вулкан дрожал и дрожал, внутри нарастало и клокотало раздражение. Вулкану уже было всё равно, он был очень зол и рассержен на глупых людей. И вот однажды вечером вулкан взорвался с огромной силой. Из его жерла выплеснулось огромное количество раскалённой лавы, вокруг летали снопы искр. Деревья загорелись и потоки лавы побежали по склонам вулкана, сжигая всё вокруг. Вулкану было страшно, от того, что с ним происходит что-то ужасное,но с удивлением он почувствовал, что ему стало легче, раздражение исчезло и он успокоился.Поселение накрыло лавой, а потом пеплом.
Вулкан с грустью смотрел на то,что он натворил. Он не знал, как теперь ему жить дальше. Он думал,что его теперь все будут бояться и никто не осмелится приблизиться к нему, а уж тем более жить рядом. Правда когда всё остыло,он увидел птиц,которые прилетели. Птицы принесли семена растений и посадили их у подножия вулкана. Но людей было не видно. Однажды к подножию вулкана пришёл человек. Вулкан его узнал, это был шаман из деревни, которая была тут раньше. Шаман умел разговаривать с вулканом, раньше они беседовали. Шаман спросил, что же с ним случилось. Сказал, что пытался с ним поговорить, когда вулкан дрожал, но он не слышал его. Вулкан рассказал обо всём, как изо дня в день в нём росло раздражение, которое постепенно переросло в гнев, как он взорвался. Шаман сказал: "Ты не виноват, все мы иногда испытываем раздражение. Ты его сдерживал и не показывал вида и раздражение накапливалось. А потом ты больше не смог сдерживаться. С людьми часто происходит тоже самое." Вулкан спросил: "Вы тоже взрываетесь?" Шаман ответил: "Да, случается. Тогда все ссорятся,ругаются. Распадаются семьи, это всё плохо заканчивается. Но выход есть. Просто не надо копить в себе раздражение, стыдиться и скрывать его. Надо его потихоньку выпускать из себя. Тогда оно не принесет никакого вреда. " Вулкан понял шамана. К подножию вернулись люди, выросли деревья, вернулись звери. Всё стало как раньше. Но теперь вулкан как только чувствовал в себе раздражение, он выпускал его небольшими фонтанчиками лавы, которые не могли никому принести вреда.
Наоборот, холодными вечерами люди приходили погреться возле ручейков лавы. Скоро в поселение стали приезжать люди из других стран, посмотреть на мирный, постоянно извергающийся вулкан. Этих людей все называли туристами или путешественниками. Они с восторгом любовались на это чудо природы и фотографировали вулкан. Люди даже готовили еду на вулкане,как на плите. Вулкану было приятно. Он знал, что теперь в поселении людям живётся легче, ведь приезжающие издалека люди платили за право посетить вулкан. Когда-нибудь и вы приедете в гости к вулкану, скажете ему спасибо за его доброту и мудрость.
На сказку меня вдохновил этот вулкан Пакайяв Гватемале.
1 резко континентальный 2 с запада на восток 3 часовым 4 Гималай Альпы и Кавказ 5 Гималайских склонах 6 Выпадает до 3000 мм в год 7 Ветры Индииского окена 8 Оймянконское нагорье 9 Где ниже -60 градусов 10 Теплых течений 11 Атлантического 12 наверное теплых 13 влият Атлантическии 14 Влияет Муссоны 15 Континентальные воздушные массы
Україна є однією з найбільших держав Європи — її площа становить 603,7 тис. квадратних кілометрів. За розмірами вона перевищує такі країни, як Франція (544 тис. квадратних кілометрів), Іспанія (505 тис. квадратних кілометрів). Наша країна займає більш як 5,7 % території Європи.
Крайня північна точка території України розташована на державному кордоні з Російською Федерацією біля с. Грем'яч Новгород-Сіверського району Чернігівської області. її координатами є 52° 22' пн. ш. і 33° 11' сx. д. Крайня південна точка — мис Сарич у Криму — має координати 44° 23' пн. ш. і 33° 44' сх. д. Найзахідніша точка держави — в Закарпатській області поблизу міста Чоп. Координати цієї точки - 48° 05' пн. ш. і 22° 08' сх. д. Крайня східна точка знаходиться на околиці села Червона Зірка Міловського району Луганської області. Вона має координати 49° 15' пн. ш. і 40° 05' сх. д.
Відстань за прямою лінією між крайньою північною та південною точками становить 893 км, між західною і східною — 1316 км. Географічний центр України (перетин середнього меридіана з середньою паралеллю) знаходиться на околиці районного центру Добровеличківки в Кіровоградській області. Координати цієї точки 48° 23' пн. ш. і 31° 10' сх. д.
Україна безпосередньо межує з сімома країнами світу: на північному заході і заході — з Польщею; на заході — із Словаччиною та Угорщиною; на південному заході — зРумунією і Молдовою; на сході і північному сході — з Росією; на півночі — з Білоруссю. Загальна довжина сухопутних кордонів України становить 5684 км. Морські кордони України мають довжину 1959 км (у Чорному морі — 1559 км, Азовському — 400 км). Загальна протяжність усіх кордонів держави на морі й на суходолі — 7643 км. Україна має широкий, більш як 2590-кіло-метровий вихід до країн Центральної та Західної Європи.
Нині, коли утверджуються добросусідські відносини між державами, Україна може мати великі економічні вигоди від особливостей свого географічного положення. Вона розміщена так, що її ніяк не можна обминути підчас прокладання нових європейських комунікацій або ж експлуатації уже діючих. За рахунок плати за транзит щороку можна одержувати великі прибутки у валюті чи поставках у вигляді нафти, газу та ін. Велику користь держава може мати і від використання українських портів на Чорному та Азовському морях та на Дунаї.
З географічним положенням, розмірами території пов'язана значна різноманітність природних, економіко-географічних, етнічних особливостей України.
Територія України розташована у помірному поясі Північної півкулі. Цим визначаються головні риси її фізико-географічних умов. Вона знаходиться в межах двох велетенських тектонічних структур: давньої докембрійської Східноєвропейської платформи та молодого Альпійсько-Гімалайського складчастого поясу. З цим пов'язані різноманітність геологічної будови території України та її багаті поклали корисних копалин. Тут представлено всі гірські породи, якими складена земна кора: від найдавніших — архейських — до сучасних — четвертинних. Давня платформа перекрита товщами палеозойських, мезозойських та кайнозойських порід, що залягають горизонтально, тому в сучасному рельєфі вона виражена великою Східноєвропейською рівниною. Ділянки Альпійсько-Гімалайського складчастого поясу в межах України представлені Карпатськими та Кримськими горами.
Через Україну проходить вісь високого атмосферного тиску материка Євразія. її територія перебуває під впливом західних повітряних мас, що приносять циклони, а також тих, що пов'язані з впливом Азорської та Азіатської областей високого тиску. Крім циклонів з Атлантики на територію України надходять повітряні маси, що формуються над Арктикою, Середньою і Малою Азією.
Чорне море, що омиває територію України з півдня, через Босфор, Мармурове море, протоку Дарданелли, Середземне море, Гібралтарську протоку сполучається з Атлантичним океаном. Водними артеріями Дніпра і Дунаю Україна зв'язана з багатьма європейськими країнами. Цим забезпечуються економічні зв'язки з Білоруссю, країнами Балтії, Польщею.
На рівнинній території України поширені широколисті і мішані лісові, лісостепові, степові та сухостепові ландшафти помірного поясу. І тільки на південних схилах Кримських гір знаходяться субтропічні ландшафти середземноморського типу.