Мабуть всі колись мріяли стати чарівниками. Уявляєте, щоб було ,як би була така можливість саме в мене??
Я дуже хочу, щоб у світі запланували злагода і мир. Часом навколо я стала помічати багато зла навколо себе!Тому б я зробив внесок у світ не лише дня себеюю а й для оточуючих.
Ще б я хотіла, щоб більше не траплялася війна, адже я гадаю, що нікому не приємно згадувати про війну. Я хочу, щоб всі люди, які пережили такий жах, який з ними трапився і жили яскравим, щасливим життям.
Я знаю, що люди хочуть дружити. Іноді навіт таке трапляється з різними національностями. Отже, я хочу, щоб не було кордонів, що до дружби.
Ще я вважаю, що як би я був чарівником, то я б старалася зробити весь світ кращим!!! Щоб не було багато конфліктів між країнами, людьми, щоб люди не були самотніми і мали друзів у будь-якому випадку, всі підтримували один одного.
Отже, на цю тему можна говорити дуже довго і я б ще багато всього зробила, для того, щоб всі жили в затишку...
Як лютий не лютуй, а на весну брів не хмур!
Мороз не велик, та стоять не велить.Буває март за всіх варт.Як прийде марець, то замерзне старець.Вночі тріщить, а вдень плющить.Як буде полоз вогкий, то буде й кінь мокрий.Блискавка блисне — й камінь трісне.До першого грому земля не розмерзається.Грім гримить — хліб буде родить.Хто в марті сіяти не зачинає, той про своє добро забуває.Кинь ячмінь в болото — вбере тебе в золото.Сухий березень, теплий квітень, мокрий май — буде хліба урожай.Сухий марець, мокрий май — буде жито, як той гай.Березень сухий, а мокрий май — буде каша й коровай.Як у травні дощ надворі, то восени хліб у коморі.Як прийшов май — у землю дбай, прийшов іюнь — хоч сій, хоч плюнь!Майська роса коням краще вівса.Що може вродить камінна гора, коли в їй води нема!Ярь — наш отець і мати, хто не посіє, не буде збирати.Овес каже: сій мене в грязь — буду я князь, а ячмінь каже: сій мене в болото — буду золото, а гречка каже: сій мене хоч і в воду, аби впору.Сій овес в кожусі, жито в брилі.Тоді просо засівається, як сухий дуб розвивається.Посій в пору, будеш мати зерна гору.Хто рано посіє, рано й пожне.Ранній пар родить пшеничку, а пізній метличку.Сій хліб у годину — будеш їсти кожну днину.Посієш вчасно, то і вродить рясно.Не вважай на урожай, а гречку сій.Весна днем красна, а на хліб тісна.Ластівка день починає, а соловей його кінчає.Де багато пташок, там нема комашок.Як багацько птиць — не буде гусениць.Як сіно косять, то дощів не просять, — самі йдуть.діждемо літа та нажнемо жита — по ставимо в копки та вдаримо гопки.Раді люди літу, а бджоли цвіту.Раз літо родить.Двічі літа не буває.Влітку один тиждень рік годує.Літо на зиму робить.Літо збирає, а зима з'їдає.Літом ногою копнеш, а зимою рукою візьмеш.Коси, коса, поки роса, а як роса додолу, то ми додому.Швидше жніть до обніжка, то буде пирогів діжка.Як зелене жати, то нічого не мати.Садок літом — як кожух зимою.Буде той голодний, хто жнивами холодочку шукає.Чекайте, ціпи, прийде на вас осінь!Зима спита, де літом був.Коли цвіте біб, тоді тяжко на хліб, а як мак, то не так.Сім год мак не родив і голоду не було.Як уродить метлиця, буде хліб сниться.Коли ся риба ловить, тоді хліб не родить.Улітку дощ іде не там, де ждуть, а там, де жнуть, не там, де просять, а там, де косять.Трапляється і такий год, що на день по сім погод.І за доброї години ожидай лихої днини.У петрівку день — рік.Восени ложка води, а цебер грязі.Не вважай на врожай, а жито сій,- то хліб буде.Прийшов спас — держи рукавиці про запас.Прийде врем'ячко — достигає яблучко й само відпаде.Восени і курчата курми будуть.Восени і горобець багатий.Осіння муха боляче кусає.Пищить снігур — скоро зима буде.Синиця пищить — зиму віщить.Сніг, завірюха, бо вже зима коло вуха.Сумний грудень і в свято, і в будень.Зимою сонце світить, та не гріє.Зимове сонце — як вдовине серце.Зимне тепло — як мачушине добро.Зимою сонце крізь плач сміється.Як зазиміє, то й жаба оніміє.Хоч мороз і припікає, зате комарів немає.Зима біла, та не їсть снігу, а все сіно.Зима літо з'їдає, хоч перед ним і тікає.Зимою деньок, як комарів носок.Зимова днина така: сюди тень, туди тень, — та й минув день.Якби не зима, то б літо було довше.Зимою бійся вовка, а літом мухи.Зима без снігу — літо без хліба.Багато снігу — багато хліба.Сім погод на дворі: сіє, віє, мутить, крутить, рве, зверху ллє, знизу мете.В осінній час сім погод у нас: сіє, віє, туманіє, шумить, мете, гуде і зверху йде.
До рослинних символів відносяться калина, верба, дуб, тополя, барвінок, чорнобривці. Вони здавна уособлюють красу нашої України .Калина – можна сказати один з найважливіших символів українського народу.
Калина прикрашає український віночок, її можна побачити на вишиванках.
Верба́ — улюблене дерево українських народних пісень, в яких вона виступає з незвичайно багатою символікою.
Дуб – символ повноти життя, могутньої сили й величної краси. В ньому немає нічого тендітного, а що красиве – те й величне! І викликає подив, захоплення та повагу.
